Кожен третій українець вважає, що влада опинилася в руках місцевих “князьків”. Про це свідчать результати травневого дослідження Центру Розумкова.

Відповідаючи на запитання, чи відчули громадяни якісь результати після того, як у 2015 році суттєво зросли доходи місцевих бюджетів (у покращенні якості послуг, благоустрою, соціальної допомоги), 51% респондентів зазначили, що вони не відчули жодних змін, 24% відчули певні зміни на краще, а 15% — що відчули зміни лише на гірше.

Жителі сіл порівняно з жителями міст частіше помічають як позитивні (відповідно 28% і 22%), так і негативні зміни (відповідно 19% і 13%) і рідше говорять про відсутність змін (відповідно 45% і 54%).

Відповідаючи на запитання, що дала децентралізація влади (тобто, переміщення багатьох функцій з центру на місця) громадянам, 32% опитаних зазначили, що вся влада опинилася в руках місцевих «князьків», 21% — що пришвидшилося спустошення сіл, селищ та деяких міст, 17% — що покращилася якість послуг для громадян, 14% — що відкрилися нові можливості для громадян впливати на владу.

Сільські жителі частіше, ніж жителі міст, говорять про те, що відкрилися нові можливості для громадян впливати на владу (відповідно 17,5% і 13%), що покращилася якість послуг для громадян (відповідно 21% і 15%), що пришвидшилося спустошення сіл, селищ та деяких міст (відповідно 26% і 18,5%), але рідше — про те, що вся влада опинилася в руках місцевих «князьків» (відповідно 27% і 34%).

Стосовно того, в яких формах участі громадян в управлінні своїм містом/селищем/селом вони готові брати участь, то найчастіше респонденти вказують на готовність взяти участь у виборах до органів місцевого самоврядування в якості виборця (53%), а також:

  • 18% готові взяти участь у громадських роботах з благоустрою,
  • 12% — у виборах до органів місцевого самоврядування в якості кандидата,
  • 11% — участь в органах самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети),
  • 10% — участь як волонтера у різних видах громадської допомоги (дитячим будинкам, багатодітнім сім’ям, притулкам тощо),
  • 9% — участь у громадських слуханнях,
  • 8% — у громадських організаціях, що займаються проблемами місцевого самоврядування,
  • 7,5% — у засіданнях органів місцевого самоврядування,
  • 5% — у діяльності громадських рад при органах влади,
  • 5% — у вуличних акціях, пікетах, мітингах,
  • 3% — у наданні фінансових пожертв на потреби громади,
  • 26% — не готові брати участь у жодній з цих форм діяльності.

Високо оцінюється необхідність залучення бізнесу до участі у розвитку громад (наприклад, в утриманні установ соціальної сфери (лікарень, шкіл), у будівництві соціального житла, доріг) насамперед у тих регіонах, де він має підприємства. 36% опитаних вважають, що бізнес повинен це робити і його потрібно зобов’язати це робити через ухвалення відповідних законів, ще 36% — що він має брати участь у розвитку громад, але лише на добровільній основі, лише 17% дотримуються думки, що бізнес не зобов’язаний це робити, оскільки це обов’язок держави і місцевих громад.

Порівняно з 2020р. на 5,5% зросла частка респондентів, які вважають, що бізнес повинен брати участь у розвитку громад на добровільній основі, на 4% зросла частка тих, хто вважає, що він не зобов’язаний це робити, і на 8% зменшилася частка тих, хто вважає, що його потрібно зобов’язати це робити через ухвалення відповідних законів.

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 26 травня 2021 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2017 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Фото: John MacDougall/AFP

Мавзолей Яковишина на Чернігівщині: мармур, вітражі та золото

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram