Інформатизація суспільства пройшла чотири етапи становлення: від появи писемності до винаходу електронної обчислювальної машини. Сьогодні людство на п’ятому етапі – ми живемо в епоху глобалізації, коли інформація поширюється за долю секунди через Інтернету.

Нова епоха обирає флагман розповсюдження інформації: колись це були газети, згодом радіо, тривалий час перевага була на боці телебачення. Проте сьогодні все більше людей черпають інформацію зі Всесвітнього павутиння. Йдеться не лише про ЗМІ, а й про соцмережі. Компанія соціологічних досліджень Research & Branding Group проаналізувала уподобання українців у їхніх джерелах інформації.

Станом на січень 2019-го люди надавали перевагу телебаченню (54%) й Інтернету (38%). У 2017 році розрив між ними був на 16% більшим на користь ТБ. А от радіо та друкована преса залишаються головними джерелами інформації для 4% українців.

Пріоритетність телебачення чи Інтернету визначається низкою соціально-демографічних характеристик:

– вік: чим старші респонденти, тим більше вони надають перевагу ТБ, молодші, відповідно, – Інтернету;

– активність у соцмережах;

– цікаво, що жінки частіше обирають телебачення;

– залежно від місцевості, де людина проживає і настільки якісне там покриття мережі.

Частота перегляду новин на телебаченні: 50% українців щодня вмикають ТБ, щоб дізнатися новини; 16% – 3-4 рази на тиждень; 14% – 1-2 рази на тиждень; 5% – раз на місяць, а от 12% українців взагалі не дивляться новини, які пропонує їм ТБ.

20% українців не читають новини в Інтернеті. Їхня щодення кількість сягає лише 27%, 11% – 3-4 рази на тиждень; 8% – 1-2 рази на тиждень; 4% – раз на місяць.

Утім, найголовніше – не звідки ви черпаєте інформацію, а наскільки якісно ви її фільтруєте.

Читайте також: Фейкові новини: хто, як і навіщо


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.