Інститут нацпам’яті Польщі: український історик закон не порушив

Фото: lviv.in.ua

У Польському Інституті національної пам’яті відмовляються від порушення слідства проти голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за статтею 55 закону “Про інститут нацпам’яті”, повідомили на сайті установи.

Відмовити у порушенні розслідування за цією статтею вирішив прокурор комісії відділення судового переслідування щодо злочинів проти інституту в Любліні.

Відомо, що стаття 55 закону про інститут Нацпам’яті передбачає покарання як поляків, так і іноземців, за публічні звинувачення Польщі у військових злочинах.

“Після проведення перевірки, зокрема, після аналізу відновленої промови президента Асоціації України в Любліні, виявили, що він не містить контент, який порушує статтю 55 Закону про Інститут нацпам’яті”, – йдеться на сайті.

У обґрунтуванні свого рішення прокурор зазначив, що президент Українського товариства в Любліні в своїй промові зосередився виключно на події в Сагрині і українських жертвах. А це може “спотворити очевидну оцінку” геноциду на польській землі”.

Тож прокурор галузевого комітету в Любліні передав в районну прокуратуру заяву Люблінського воєводи в частині, що стосується можливого порушення статті 133 Кримінального кодексу главою Українського товариства в Любліні, тобто образи польської нації.

Розслідування “злочину” українського історика почали 10 серпня за ініціативи люблінського воєводи Пшемислава Чарнека. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що ця ситуація – спроба регіонального політика заробити дешеву популярність на роздмухуванні міжнаціонального скандалу.

Нагадаємо: 8 липня Купріянович у Сагрині під час пам’ятних заходів зробив висловлювання, присвячені вшануванню українців, яких вбило польське збройне підпілля в 1944 році. Після цього, прокуратура міста Замостя почала розслідування.

Варто зазначити, що цього року в Польщі схвалили нову редакцію Закону “Про Інститут національної пам’яті”. Так, за статтею Кримінального кодексу, у якій йдеться щодо публічної образи польського народу, це карається 3 роками позбавленням волі.

До прокуратури у справі слів Купріяновича звернувся люблінський воєвода Пшемислав Чарнек, який вважає: Купріянович під час свого виступу порівняв події у Сагрині 1944 року з подіями на Волині в 1943 році. На думку Чарнека, пам’ятні заходи у Сагрині, організовані у той самий день, коли відзначали 75-ті роковини подій на Волині, були “однією великою провокацією”.

Водночас Купріянович сказав: “Рішення прокурора почати розслідування здається абсолютно ірраціональним і навіть гротескним. На жаль, наслідки всіх цих заходів вже видно. Це, з одного боку, збільшення антиукраїнських настроїв в певних колах, з іншого – зростання занепокоєння і побоювань української православної громади в нашому регіоні”.