У столичному центрі зайнятості розповіли, що за останні п’ять років на ринку праці Києва все частіше з’являються нові професії. Найбільше – у сферах охорони здоров’я, будівництві, енергетиці, освіті та переробній промисловості. Натомість деякі професії втрачають свою актуальність та зникають.

“Особливістю сучасного ринку праці є те, що сфер діяльності, де людина могла б бути продуктивнішою, ніж штучний інтелект, залишається все менше. Наразі Національний класифікатор професій налічує близько 9 тисяч професій та видів робіт, щороку він оновлюється: одні професії зникають, змінюються їхні назви та з’являються нові. Тому намагаємося тримати руку на пульсі життя – проводячи профорієнтаційні заходи зі школярами та студентами, знайомимо їх з професіями, які будуть актуальними завтра”, – зауважив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Уже до 2030 року можуть зникнути або значно трансформуватися професії бухгалтера, копірайтера, кошторисника, бібліотекаря, юрисконсульта, нотаріуса, логіста, диспетчера, штурмана, журналіста та перекладача. Серед робітничих професій у черзі на трансформацію – білетер, наглядач у музеї, охоронець, листоноша, оператор call-центру, швея та інші. І навіть 70% спеціалістів ІТ-сектору з часом зможе витіснити штучний інтелект та нейромережі.

Читайте також: За 30 років до центру зайнятості у Києві звернулися понад 950 тисяч осіб

До прикладу, як зазначають у Київському міському центрі зайнятості, попит на юрисконсультів буде падати, оскільки вже зараз відповіді на поширені запитання можна знайти в розділах “запитання ‒ відповіді” на більшості правових порталів, а необхідні документи нескладно відшукати в архівах баз даних. Нинішні професії бібліотекара та архіваріуса зникнуть, і діяльність в архівах перейде в мережеве управління рішеннями. Професія турагента зникне через те, що люди все частіше віддають перевагу індивідуальному туризму.

Розвиток технологій дає змогу автоматизувати і прискорити журналістську працю. Через 20 років штучний інтелект зможе на 95% вирішувати завдання, пов’язані із засобами масової інформації. Тому основним прибутком журналіста стане авторська журналістика, побудована на оригінальному погляді та підході автора, близька до художньої літератури чи кіно. Крім того, із скороченням значної частини обсягів “паперової” журналістики і переходом її в Інтернет журналістська праця стане універсальнішою, зникне ціла низка супутніх професій (репортер, оператор ПК, коректор, літредактор, дизайнер).

Читайте також: Швачки та водії: кого цьогоріч найчастіше шукають роботодавці

“До зникнення більше схильні так звані лінійні професії, де люди працюють за чітко заданим алгоритмом: наприклад, брокери, касири, нотаріуси, юрисконсульти. Очікується, що саме в них відбере “хліб” штучний інтелект. Професії, які вимагають креативу, емоційного навантаження залишаться людям (виховання дітей, сфера соціального захисту, культура і мистецтво, частково – медицина і наука”, – каже Віктор Білич.

На які професії в майбутньому буде великий попит? В центрі зайнятості відповідають, що це диктуватиметься двома факторами, вважають у відділі організації профорієнтації КМЦЗ. По-перше, новою якістю життя: екологи, екоаудитори, рециклінг-технологи, екопроповідники, спеціалісти з подолання системних екологічних катастроф, агрокібернетики, планувальники розумного міста, сіті-фермери, аналітики з інвестицій, наномедики, фахівці зі створення органів, wellness-консультанти для літніх людей та ін. По-друге, із проникненням штучного інтелекту у найширші галузі життя і витісненням звідти людської праці: наприклад, інженери-композитники, оператор безпілотних апаратів, сервісні інженери з робототехніки, електротехніки, розробники додатків для телефонів, фахівці з 3D та ін.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram