Де у Києві пірнути в ополонку на Водохреща (інфографіка)

У четвер, 19 січня, християни східного обряду відзначатимуть свято Водохреща. Зазвичай у цей день віряни пірнають в ополонки. “Український інтерес” підготував інфографіку із зображення основних місць для купання.

Для всіх охочих у столиці підготували сім ділянок, де можна здійснити священний ритуал – мешканці Києва зможуть завітати до парку Дружби народів, на озеро Тельбін, Труханів острів, на Оболонську набережну, у парк “Феофанія”, Гідропарк та Мамаєву слободу.

Де в Києві купатися на Водохреща. Інфографіка: “Український інтерес”/ Анастасія Туловська

У святковий день під час пірнання в ополонку варто дотримуватись декількох правил:

  • перед купанням розігрійте м’язи зарядкою або пробіжкою;
  • не намагайтесь зігрітись алкоголем. Краще випити гарячого чаю;
  • не купайтесь в ополонці більше, ніж 20 секунд, аби не захворіти.

Довідка: Водохреща або Богоявлення – це третє і останнє велике різдвяно-новорічне свято, яке православні та греко-католики відзначають 19-го січня. Цього дня освячують воду, після чого вона набуває цілющих властивостей.

Своїм корінням Водохреща сягає найдавніших дохристиянських часів. Тоді воно було святом вшановування Води, яка, за давніми віруваннями, була праматір’ю світу. Із приходом християнства це свято започаткували на згадку про чудесне Богоявлення Пресвятої Трійці на річці Йордан, де проповідував та хрестив пророк і предтеча Іоан Хреститель. Саме і сюди прийшов Ісус, коли йому виповнилося 30 років, і прийняв хрещення від Святого Іоана.

За кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня, молодь йшла до водойми, де парубки вирубували з криги хреста, виймали його і ставили поруч із ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.

19-ого січня до річки на “посвяття” йшли старі й малі. Велике освячення води завершувалося зануренням у воду срібного хреста. Після цього священик окроплював усіх присутніх та воду, яку люди несли додому. Матері змочували дітям лоба – “щоб мудра була голова”, очі – “щоб добре бачили”, вуха – “щоб чули тільки гарні слова”.

Також на Водохреща з давніх часів спостерігали за погодою і намагалися спрогнозувати врожай:

  • удень йде сніг – на врожай гречки: вранці – ранньої, в обід – середньої, а ввечері – для пізньої;
  • якщо на Водохреща зоряна ніч – вродяться горіхи і ягоди;
  • коли на Водохреща дерева вкриті інеєм, то навесні у відповідний день треба сіяти ярову пшеницю: “вродить, як гай!”.