Данія дала “зелене світло” на будівництво польського газогону Baltic Pipe, який дозволить Варшаві підключитися до норвезької газової труби. Для початку зведення магістралі треба було обов’язково отримати дозвіл Данії – її східною територією пролягатиме сухопутна та морська траси газогону.

Данське агентство з охорони довкілля надало схвальну відповідь польській стороні. Утім, свої дозволи ще мають надати Данське енергетичне агентство, а також 13 муніципалітетів країни, де будуватимуть наземну трубу.

Baltic Pipe зможе переганяти до 10 мільярдів кубометрів газу щорічно. Запустити газогін планують у 2022 році.

Натомість Данія відмовила російському “Газпрому” щодо прокладання у своїх територіальних водах газогону “Північний потік-2”, що значно гальмує зведення російської труби.

Читайте також: У Великій Британії заморозили 145 мільйонів доларів дивідендів “Північного потоку”

Баталії навколо “Північного потоку-2”

Російський проєкт передбачає будівництво двох ниток газогону, що можуть транспортувати до 55 мільярдів кубометрів газу на рік. Він постачатиме ресурс від узбережжя Росії до Німеччини через Балтійське море, але в обхід України. Головним прибічником “Північного потоку-2” є саме ФРН. Натомість США та низка європейських країн висловлюються проти будівництва газогону, побоюючися, що у такий спосіб Росія збільшить свій вплив у регіоні та зробить Європу залежною від неї.

Велику роль у дискусіях відіграє Україна, адже зараз російський газ до Європи потрапляє саме нашими теренами. З анексією Криму ми відмовилися від споживання російського газу, але транспортування блакитного палива до Європи українськими ГТС приносить бюджету три мільярди доларів. Тому будівництво газогону в обхід України нам невигідний. “Північний потік-2” має проходити у територіальних водах Швеції, Фінляндії та Данії. Перші дві країни надали відповідні згоди, Данія – відмовила.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram