Торік українці залишили в аптеках майже 54 мільярди гривень, із яких 14 мільярдів на – “фуфломіцини” – ліки, ефективність яких недоведена. Іншими словами – в середньому кожен українець витратив 350 гривень на сумнівні медикаменти, йдеться на сайті Центру протидії корупції.
“Ситуація, за якої громадяни витрачають 26% коштів на ліки без доведеної ефективності та безпечності, є очевидно не прийнятною та становить загрозу для здоров’я пацієнтів”, – наголошує лікар Євгеній Гончар.
Одним із лідерів аптечних продажів серед ліків фуфломіцинів стала група “нейропротекторів”, які зазвичай призначають для лікування інсультів. Проте у міжнародних клінічних протоколах відсутні рекомендації щодо такого лікування. У 2017 році українці витратили на такі ліки близько 2,6 мільярдів гривень.
“На жаль, дуже часто лікарі виписують пацієнтам після інсульту, серед яких переважно люди похилого віку, препарати, що є найдорожчими, проте непотрібними для їхнього одужання”, — зазначив кандидат медичних наук Дмитро Гуляєв.
Окрім цього, багато років поспіль популярним є препарат-пустушка “депротеїнізований гемодериват із крові телят”. Іншими словами – витяжка з телячої крові.
Цього препарату також немає у міжнародних стандартах, але це не заважає лікарям масово його призначати хворим на інсульт та інші захворювання нервової системи.
Згідно з результатами дослідження, найпопулярнішими групами препаратів без доведеної ефективності у 2017 році також стали: нейропротектори та ноотропи (препарати, дія яких спрямована на захист нервових клітин) – 2,6 мільярди гривень, гепатопротектори (ліки, які “зміцнюють” роботу печінки) – 1,1 мільярд, кардіопротектори (підвищують стійкість міокарда до гіпоксії та ішемії) – 900 мільйонів, препарати для лікування ГРВІ – 700 мільйонів, хондропротектори (захист тканин суглобів та хрящів і стимуляції їх регенерації) – 500 мільйонів.
Читайте також: В Україні тимчасово заборонили препарат від нежитю
Причини такої ситуації
Автори дослідження виділили декілька можливих причин, чому в Україні така ситуація з ліками:
Реєстрація ліків з сумнівною доказовою базою
Це відбувається через брак компетенцій експертів, що аналізують надані виробником матеріали, а також можлива корупція.
Помилкові клінічні рішення
Ухвалюючи клінічні рішення, лікарі часто спираються на власний досвід або думку колег, а не на надійні джерела медінформації.
Безпідставна агресивна реклама ліків
Для просування своїх брендів на фармринку компанії використовують усі можливі канали, спрямовані як на спеціалістів охорони здоров’я, так і на громадян.
Майже 30% усієї реклами та ТБ – реклама ліків, частина яких має сумнівну ефективність.
Читайте також: МОЗ планує штрафувати за брехню у рекламі ліків
Неетична промоція ліків серед медпрацівників
Важливою проблемою є практика, коли медпрацівники отримують якісь матеріальні блага за призначення конкретних ліків.
Відсутність контролю дотримання протоколів лікування
Більшість ліків без доведеної ефективності немає як у міжнародних клінічних настановах, так і в українських уніфікованих протоколах.
Проте в Україні де-факто відсутні інституції, які мають контролювати дотримання протоколів.
Історична складова
Через те, що такий стан склався багато років тому, і пацієнти до нього вже звикли, лікарям, які хочуть лікувати за сучасними стандартами, важко пояснювати пацієнтам, що їм не треба вживати неефективні препарати та виконувати інші недоречні призначення чи рекомендації, до яких пацієнти вже звикли.
