У Києві відбулися VII Чорноволівські читання. Карантинні обмеження зменшили число учасників у залі та частково перемістили подію в онлайн, що збільшило аудиторію до восьми тисяч учасників. Чорноволівські читання стають все більш затребувані суспільством.

“Цього разу у нас була тематика, яка не залишить байдужим жодного українця, – пояснює організатор читань доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук і права Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський. – Ми розглянули питання національної безпеки та війни, питання мови, релігії, історії, вільної преси. А головне ми спробували осягнути питання сенсів, про які говорив Чорновіл, але не був тоді зрозумілий або ж свідомо не почутий.”

Власне Чорноволівські читання і є тим майданчиком, який допомагає осмислити державотворчу думку, зрозуміти її і діяти на користь країні і суспільству.

“Як би ми себе не називали – патріотами чи націоналістами – ми маємо єднатися довкола одного – поняття “державник”, – додає Василь Деревінський.

Саме державотворчі студії завше лягали в основу Чорноволівських читань. І цього разу доповідачі шукали відповіді на питання будівництва української України.

Перший заступник командувача Сил Спеціальних операцій ЗСУ, розробник стратегії створення Сил спеціальних операцій ЗСУ Сергій Кривонос акцентує увагу на реформі національної безпеки, директор недержавного аналітичного центру “Українські студії стратегічних досліджень” Юрій Сиротюк – у соборності українців, журналіст Остап Дроздов – у свободі слова, письменниця Лариса Ніцой українську державотворчу місію бачить в утвердженні мови. Усі підняті питання важко перелічити.

Втім кожен охочий може переглянути читання на сторінці “VII Чорноволівські читання” у Facebook. Також доповіді публікуватимуться на сайті інформаційного партнера читань – газети “Український інтерес.”