26 квітня 1986 року “мирний атом” спричинився до однієї з найбільших техногенних катастроф у історії людства. Вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції імені Леніна.

Дослідження щодо масштабів та наслідків катастрофи тривають і через тридцять один рік після вибуху. Попри величезний обсяг праць дослідників, оцінити всю глибину трагедії, мабуть, до кінця неможливо.

“Український інтерес” пропонує своїм читачам декілька цифр, з допомогою яких можна, бодай приблизно, уявити, що ж відбулося того далекого вже квітневого сонячного дня у місті Прип’ять.

Чорнобильська катастрофа: тридцять п’ять років потому. Інфографіка “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Ранком 26 квітня першими біду зустріли прості пожежники з Прип’яті, котрі навіть не знали, як гасити ядерне полум’я. Своїми життями вони, без перебільшення, врятували світ. Подвигом були і подальші дії по ліквідації наслідків. А ліквідаторами – саме так стали називати людей, котрі працювали на ЧАЕС після вибуху – стали сотні тисяч людей.

Чорнобильська катастрофа: тридцять п’ять років потому. Інфографіка “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Наслідки аварії не будуть ліквідовані ніколи. Ця рана на тілі Землі – назавжди. Найбільше постраждали Білорусь та Україна, проте наслідки катастрофи відчув весь світ.

Чорнобильська катастрофа: тридцять п’ять років потому. Інфографіка “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Саркофаг над руїнами четвертого енергоблоку – вічний пам’ятник людській самовпевненості. І нагадування нащадкам про те, до чого вона призводить.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram