Уранці 27 вересня Вірменія й Азербайджан звинуватили один одного в ескалації насильства в Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка контролюється вірменськими сепаратистами. Згодом сутички переросли в повномасштабні наступи з обох сторін.

В Азербайджані заявили, що його військові позиції та мирні населені пункти вірмени обстріляли з Карабаху, через що в Баку вирішили почати “широкомасштабну контрнаступальну операцію”. Водночас Єреван назвав так дії супротивника заздалегідь спланованою провокацією, передає ВВС.

Також є інформація про жертви: у перший день боїв ішлося про 23 загиблих солдатів і цивільних. Наразі точних даних немає. Військові чиновники самопроголошеного Нагірного Карабаху заявляли, що 18 людей (16 бійців та двоє дітей) загинули, а понад сотню осіб поранили.

Згодом Міноборони Азербайджану заявили, що вірмени втратили вбитими й пораненими понад 550 військовослужбовців. Також відомство наголосило, що в під час боїв азербайджанська армія знищила 22 танки й іншу важку бронетехніку, 15 зенітно-ракетних комплексів “Оса”, 18 безпілотників, вісім артилерійських установок і три склади з боєприпасами.

Міністерство оборони Вірменії оприлюднило відео, де показало три танки Азербайджану, які палали. Також вони заявили, що збили два вертольоти й три безпілотники противника. Баку спростувало інформацію.

27 вересня вірменський уряд вирішив запровадити воєнний стан і провести загальну мобілізацію через активізацію бойових дій. У відповідь Міноборони Азербайджану оприлюднило заяву, що підрозділи азербайджанської армії ведуть бої на кількох напрямках за важливі висоти, окуповані вірменськими військами. 28 вересня в країні оголосили часткову мобілізацію після загострення ситуації на лінії зіткнення.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив про готовність вирішити проблему конфлікту в Карабаху та відновити історичну справедливість.

Водночас прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян зауважив, що вірмени готові до війни: “Вірменський народ готовий до війни, адже завжди усвідомлював, що насаджувана в Азербайджані вірменофобія, ворожнеча й ненависть не могли призвести до інших результатів”.

Водночас він попередив, що конфлікт може вилитися у велике міжнародне зіткнення.

“Широкомасштабна війна на Південному Кавказі, на порозі якої ми стоїмо, може мати непередбачувані наслідки і вийти за межі регіону, придбати масштаби, погрожуючи міжнародної безпеки і стабільності”, – заявив Нікол Пашинян.

Міжнародна спільнота відреагувала на загострення конфлікту. Зокрема позицію висловило міністерство закордонних справ України:

“Уважно вивчаємо обставини, що призвели до загострення. Закликаємо сторони повернутися до діалогу заради мирного врегулювання конфлікту. Співчуваємо родичам та близьким загиблих”.

31 березня, коли відбулися так звані президентські та парламентські “вибори” на території азербайджанського Нагірного Карабаху, Україна рішуче засудила проведення “волевиявлення” та не визнала його результатів.

Також глава ООН Антоніу Гутерреш закликав Вірменію й Азербайджан негайно припинити бойові дії та повернутися до мирних переговорів.

Востаннє загострення конфлікту між країнами сталося 12 липня. Ворожнеча триває ще з кінця 80-х років. Детальніше про це читайте в матеріалі “Конфлікт між Вірменією і Азербайджаном: що відбувається?”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram