Жебрівський: Росіяни змушують нас працювати з так званою “ДНР”

Жебрівський: Українська мова повинна єднати Донеччину з Україною. Фото: "Український інтерес"/Антон Владиславський

Краматорськ – це прифронтова зона. Місто впродовж двох років після окупації російсько-терористичними військами звикає до мирного життя. На вулицях Краматорська спокійно гуляють мами зі своїми діточками, у парках прогулюються закохані пари та тільки порожній постамент Леніну з українським прапором нагадує про нещодавні події. Саме тут тимчасово розташувалась Донецька обласна військово-цивільна адміністрація, головою якої є Павло Жебрівський. Кореспондент “Українського інтересу” приїхав до тимчасового обласного центру Донецької області та поспілкувався з очільником ВЦА про те, як зараз живе регіон.

– З чим саме пов’язаний той факт, що так довго не могли відновити постачання електроенергії в Авдіївку?

–  Як правило, російська сторона не надає режим тиші. Через це наші ремонтні бригади не могли вийти туди. Існує спільний координаційний центр з припиненню вогню, який складається з української сторони та російської. Росіяни постійно намагаються змусити нас працювати з так званою “ДНР”. Тобто, вони кажуть, що вони тут знаходяться, щоб просто подивитися, проте все рівно кажуть, що вашу заявку ми направляємо до так званого “ДНР”. Але це політичне питання, адже сьогодні наші генерали та офіцери не можуть вести ніяких переговорів із “ДНР”. І у такий спосіб вини постійно гальмують цей процес, намагаючись змусити нас співпрацювати з “ДНР”. От, на приклад, в Мар’янці та Красногорівці вони нам вже 1,5 року не дають можливості інсталювати ГРС, щоб запустити газ на Мар’янку та Красногорівку. Хоча для цього нам необхідно всього лиш чотири години. Ситуація полягає в тому, що там поруч є населений пункт, який контролюється ними. Туди подається і вода, і електроенергія, і газ. Тому вони кажуть: де “ДНР” – там класно, де Україна – там погано.

Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

А в ситуації з Авдіївкою вони приречені, тому що у такий спосіб знеструмлюється Донецька фільтрувальна станція і водопостачання припиняється не тільки в Авдіївку, а й у три райони Донецька й у Ясинувату. І через це виникає така взаємозалежність. Спочатку вони тягнуть, але все одно на якомусь етапі у них починаються проблеми і вони дають дозвіл на відновлення електропостачання.

– Але ж згідно з Мінськими угодами, режим припинення вогню мав би розпочатись із першого квітня.

– Мінська переговорна група домовилась, що з першого квітня наступить режим тиші. Наскільки ви знаєте, режиму тиші зараз немає. Звісно, у порівнянні, кількість обстрілів зменшилась: вже не гатили з танків і “Градів”, але з гранатометів та мінометів вели вогонь практично по всій лінії розмежування.

– Як працюватиме КПВВ під час Великодніх та поминальних днів?

– У Мінську домовились, що на Пасхальні та поминальні дні обстрілів не буде, проте бойовики ще не витримали жодного дня без відкриття вогню. Ніхто на поминальні дні режим на КПВВ спрощувати не буде, якщо ви про це. Тому що за ці дні на нашу територію можуть проникнути терористи. Самі бачите, яка зараз ситуація.

– Ми помітили, що всі голови громад і співробітники адміністрації говорять українською. Це так добре вплинуло ваше розпорядження?

– Так, моє розпорядження про використання української мови держспівробітниками діє. Хоч і не на сто відсотків, але діє. От, наприклад, керівник департаменту молоді жодного слова українською не знала, проте вона вже каже, що їй сни українською сняться. Я рекомендую міським головам займатися українською мовою. Адже я не можу вимагати, а можу лише рекомендувати. І наскільки я знаю, всі вони вже беруть уроки української. Тому міські голови та голови та голови адміністрацій, в основному, використовують державну мову.

Що стосується голів об’єднаних громад – так, вони всі україномовні. Всі вони патріоти та люблять Україну. Тому дуже хочуть розмовляти рідною мовою. Наступне питання – це поліція, прокуратура та інші органи державної влади. От у понеділок у нас була нарада і я там ставив питання, що ми є представниками влади, тому зобов’язуємось спілкуватися українською мовою.

Фото: “Український інтерес”/Антон Владиславський

Також актуальне питання молоді. Зараз створюємо нові школи та вкладаємо у них від 25 до 55 мільйонів гривень. От вже 29 квітня ми маємо відкривати школу в Билбасівці. Це сільська школа, де навчається у районі 400 учнів. Ми залишили одні стіни, а все старе викинули. Провели термомодернізацію, поставили нові вікна, всередині зробили євроремонт, облаштували цифрові лабораторії, лінгафонні кабінети, комп’ютерні класи, у кожному класі є проектор, а по всій школі встановили одинадцять інтерактивних дошок. І це все в сільській школі. Я хотів би побачити київську школу, в якій є одинадцять інтерактивних дошок. Також побудували футбольні поля, спортивні зали. А що найважливіше – впроваджуємо українську мову викладання. У нас вимога до вчителів, щоб навіть на перервах говорили з учнями тільки державною мовою. І це не моя примха. Це те, що має єднати Донеччину з Україною і я думаю, що результати будуть.

У нас на Донеччині люди в селах завжди говорили нормальним українським суржиком. Проте, коли людина отримувала будь-яку посаду, одразу переходила на російську. Раніше вважалося, що російська мова є мовою начальства, але це не так. Тому наша мета зараз – зробити мовою начальства українську модернову мову.

Антон Владиславський, “Український інтерес”