Торгівля людьми – величезне порушення прав людини. Це дуже складна проблема. Українські і міжнародні державні та недержавні організації докладають максимум зусиль, аби запобігти та зупинити цей злочин. Сучасну ситуацію у сфері запобігання торгівлі людьми “Українському інтересу” коментує заступник міністра соціальної політики України Наталія Федорович:

– За оцінками експертів, незаконний прибуток від торгівлі людьми є третім в світі після торгівлі зброєю і наркотиками. Цей злочин зазвичай є результатом діяльності міжнародних злочинних угруповань, його непросто виявити. Жертви часто залякані і бояться звертатись до органів правопорядку.

Якщо говорити про Україну, то наша держава одна з перших країн Європи, яка ще у кінці дев’яностих років криміналізувала цей злочин, за нього передбачена кримінальна відповідальність – це стаття 149 Кримінального кодексу. Також прийнятий базовий закон “Про протидію торгівлі людьми в Україні”, який визначає відповідальним координатором цієї проблеми міністерство соціальної політики, в нас є державна програма, яка передбачає реагування за кількома напрямками. По-перше, це попередження, проведення інформаційних кампаній, ми проводимо великі інформаційні кампанії в країні 30 липня у Міжнародний день протидії торгівлі людьми і 18 жовтня, у Європейський день протидії торгівлі людьми. Цього року разом з причетними міністерствами і міжнародними організаціями ми визначили гасло, під яким діємо – це гасло протидії торгівлі людьми. Цьогоріч в усіх областях ми провели потужні інформаційні кампанії.

Якщо говорити про обсяги проблеми, то міжнародні організації говорять, що за усі роки незалежності понад 230 тисяч осіб постраждали в результаті торгівлі людьми. Але офіційна статистика значно відрізняється, людей, які звертаються в органи соцзахисту аби отримати статус постраждалих, в рази менше. З 2012 року по сьогодні це 594 особи. 996 звернулись до Національної поліції. Тобто цифри зовсім іншого порядку.

Тому ми працюємо над тим, щоб інформувати громадян, що існує такий злочин, розказати їм – що це таке, що він має різні форми – це і трудова експлуатація; це втягнення в незаконну діяльність, наприклад, так званими “кур’єрами”, коли громадянам пропонують перевозити наркотики; це сексуальна експлуатація; вилучення органів; сурогатне материнство тощо.

Наше законодавство передбачає надання допомоги людям, які постраждали. Передбачена одноразова матеріальна допомога у розмірі трьох прожиткових мінімумів, медична допомога, правова допомога. Для нас дуже важливо попереджати цю проблему, інформувати громадян, що, наприклад, коли вони їдуть за кордон, то ні в якому випадку не повинні віддавати паспорт нікому. Це вже є ознакою того, що їх втягують в незаконну діяльність. Також ми їм говоримо про те, що необхідно працевлаштовуватись офіційно, це буде запорукою, принаймні, можливості захистити свої права.

Якщо говорити про міжнародну співпрацю, то минулого року завдяки зусиллям уряду України нам вдалось звільнити від кримінальної відповідальності двох українців у Бразилії. Їм “світило” дев’ять з половиною років одному, інший ще був у процесі розслідування. Ми довели, що вони не злочинці, а жертви і суд Сан-Пауло звільнив їх від відповідальності. Це є прецедентом, ОБСЄ свідчить, що Україна є наразі єдиною країною, яка застосувала норми міжнародних конвенцій, щоб довести, що наші громадяни є жертвами, а не злочинцями. Ми працюємо, щоб застосовувати ці механізми і з іншими країнами, зокрема, з Таїландом, де зараз двоє громадян України засуджені до 25 років. Їх теж звинувачують у торгівлі наркотиками, хоча вони поїхали працювати кур’єрами.

Найскладніша ситуація в Російській Федерації, ця країна взагалі порушує цілу низку норм міжнародного права, часто-густо навіть не інформуючи Україну про затримання наших громадян. А це вже не дає можливості своєчасно і якісно відреагувати і надати допомогу людям. Також Росія не дає доступу працівникам консульських установ до затриманих. Тобто, з Російською Федерацією ситуація найскладніша.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram