Вже два роки на українській митниці можна розмитнити товари за принципом “єдиного вікна”, тобто подати документи в електронному вигляді. Це скорочує час і спрощує процедуру. У світі “єдине вікно” вважають дуже позитивним рішенням, адже завдяки ньому зменшується людський, а отже й корупційний фактор. Але в Україні цей принцип працює не дуже ефективно. Все має змінити законопроект, який підтримали народні обранці.

Як було раніше

Досі спростити торгівлю та скоротити час бізнесу не вдавалося. Люди робили скан-копії документів, відправляли електронні листи, а потім їм доводилося приносити ці ж папери контролерам на митний огляд. Бо електронна система працювала погано, потребувала майже щоденної корекції. Митники, наприклад, документ могли бачити, а прикордонники – ні. Виникали численні непорозуміння. Фітосанітарний контроль теж був однією з найбільших проблем. Треба було показувати маркування на кожен товар, вивантажувати його, а це забирало багато часу.

Зараз “єдине вікно” працює лише на 192 пунктах оформлення товарів. У 2016 році ним користувались лише на 8%, минулого року – 20% підприємців. Бізнес, експерти та депутати критикували дію системи.

“Для 52% опитаних експортерів та 54% опитаних імпортерів витрати часу на митниці не змінились”, – йдеться у пояснювальній записці проекту нового митного закону. Щоб “єдине вікно” запрацювало краще, треба було ухвалити низку змін.

Що змінює законопроект

Законопроект № 7010 входив у пакет з 35 проектів законів, які необхідні для покращення бізнес-клімату в Україні. Він передбачає створення єдиної інформаційної системи, яка буде спільною для всіх. Туди всі контрольні органи  вноситимуть інформацію щодо дозволів для платників. Тобто тепер після подачі митної декларації платникові не потрібно кожного разу подавати ксерокопії чи фотокопії документів, бо вони всі є у єдиній базі.

Платник показує свою електронну декларацію, на кордоні митники в режимі онлайн бачать одразу всю дозвільну документацію. Питання у митника може лишитись тільки якщо товар відповідає категорії, яка потребує додаткового огляду та чи прибуде спеціаліст з відповідного контрольного органу з перевіркою.

Згідно з законом, товари ввозитимуть в Україну лише після санітарних, фітосанітарних заходів. А Державна фіскальна служба оприлюднюватиме на сайті списки товарів, які порушили норми. Важливо також, що витрати на утримання посадовців Держекоінспекції на пунктах пропуску та у митницях скоротяться, – замість інспекторів певну роботу виконуватимуть митники і прикордонники.

“Мовчазна згода”

Також зміни стосуються термінів – скільки товари можуть перебувати на митниці. Якщо митники затягуватимуть перевірки, вони нестимуть за це відповідальність.

“Ми чітко визначили, в який проміжок часу контролюючий орган має відгукнутись, чи буде він брати участь у огляді товару, – коментує “Українському інтересу” одна з ініціаторів та авторів законопроекту №7010 Ніна Южаніна. –  І вказали чітку кількість годин для кожного органу, протягом яких він має поставити у базі відповідно відмітку про участь в огляді. Така дещо автоматизована система дозволить нам точно фіксувати всі затягування або ухилення від зняття проб щодо специфічного товару. У нас є правило чотирьох годин для випуску товару митниками. Тепер товари, які швидко псуються, не стоятимуть на кордоні кілька діб. А для усіх інших органів ще не виписали не те що строків, а взагалі процедур.

Єдина система дозволить швидко та ефективно комунікувати усім органам між собою. Буде видно, хто що збирається робити, які проби брати і в який період часу. Адже, якщо до внутрішньої митниці або до пункту пропуску контролеру чи фітосанітару їхати не так далеко, то він ставить відмітку – буде за півгодини.

Окрім цього, ми передбачили, що самого платника також будуть повідомляти про те, що його товар оглядатиме контролюючий орган. І сам платник може вказувати час прибуття товару на митницю. Але повідомляти про це потрібно не пізніше як за 8 годин. Це для того, щоб платник також не спекулював ситуацією”, – пояснює одна з авторів законопроекту.

Якщо посадовці затягують оформлення товарів, портал “Єдине вікно для міжнародної торгівлі” автоматично сформує “мовчазну згоду” – товар пропускають без додаткового огляду. Це дозволяє уникати затримок, але “мовчазна згода” може стати “схемою” –митники спеціально “не встигатимуть” переглядати документи певних компаній.

Проблеми із сайтом

“Створення єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи нині – велика необхідність. До цієї системи треба буде приєднати всі супутні органи, які надають ті чи інші дозволи. А таких органів дуже багато”, – каже Южаніна.

Та з цим виникли проблеми. Нардеп стверджує, що є велика біда з ІТ-спеціалістами в державних органах через малі зарплати. Деякі системи в ДФС написані фахівцями, які вже не працюють. Можна, звісно, придбати програми в Європі. Але вони коштують ще дорожче. Законопроект дає старт створенню окремого відділу з ІТ-спеціалістів, які б займались цією базою. “Користувачів і платників багато, це неймовірно великий об’єм інформації. До цього відділу має увійти хоча б 10 спеціалістів”, – твердить Южаніна.

Прогнози щодо “єдиного вікна”

“Ми розпочинаємо новий підхід і очікуємо, що ця система покаже свою ефективність, – наголошує Южаніна. – І головне – це примусить виконувати всі процедури, встановлені нормами закону. Адже раніше це  не було обов’язком чи правом – працювати спільно з ДФС у якійсь системі. Якщо переглянути закон, то всі строки та процедури сформовані в упорядковану, зрозумілу, як платникам, так і контрольним органам систему”.

Нові зміни зустріли цілком прихильно. У ДФС зазначають, що “єдине вікно” усуває необхідність “біганини по кабінетах” для декларантів чи перевізників і ефективне у боротьбі з корупцією. А політик та економіст Олександр Кірш наголошує, що потрібні жорсткіші міри:

“Це спрощення. Раз спрощення, значить, користь. Але мені здається, це не допоможе подолати беззаконня на митниці. Скоріше, потрібне жорстке покарання за контрабанду у кримінальному кодексі. Але принаймні важливо, що цією проблемою зацікавились”.

Ганна Веретенник, Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram