В Уряді пояснили нові правила обліку тепла й води

Фото: Український інтерес

Уряд розвінчав міфи щодо нового Закону “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання”.

“Закон мав сприяти енергетичній незалежності нашої держави. Проте одразу після його оприлюднення в мережі Інтернет з’явилось чимало міфів”, – йдеться на сайті Teplo.gov.ua.

  1. Закон ігнорує показання індивідуальних (квартирних) лічильників

Насправді, це не так. Відповідно до закону, багатоквартирні будинки обладнуються двома вузлами обліку теплової енергії, гарячої та холодної води. Один із них є загальнобудинковим (комерційного обліку), а другий – квартирним (розподільного обліку).

Загальнобудинковий вимірює обсяг спожитого тепла та води всією будівлею. Тобто, саме за показаннями його приладів визначається, скільки всього теплової енергії чи води спожили всі мешканці будівлі. Цей обсяг розподіляють між жильцями за принципом: хто скільки послуг використав і скільки повинен за них заплатити. Саме для цього і використовують квартирні лічильники.

Примітно, що точність вимірювання квартирного лічильника води зазвичай нижча, ніж у будинкового. Саме тому функціонує такий принцип розподілу: обсяг, визначений за допомогою загальнобудинкового вузла, розподіляється між споживачами пропорційно до показань квартирних лічильників.

Такий підхід дозволяє уникнути проблему “різниці в показниках” (між сумою квартирних і будинкових лічильників унаслідок різного класу точності).

Отже, закон і надалі передбачає використання показань квартирних лічильників при розрахунках за комунальні послуги.

2. Платити потрібно за комунальні послуги сусідів.

Це неправда. У багатоквартирних будинках кожен платить сам за себе.

Законом передбачено, що “всі приміщення у багатоквартирному будинку повинні бути обладнані “квартирними лічильниками”. Врахування їх показань є обов’язковим при розрахунках за спожиті послуги”.

Тобто, різниця між показаннями будинкового і квартирного лічильника пропорційно розподіляється між усіма споживачами житлового приміщення.

Мешканцям потрібно слідкувати за тим, щоб ніхто не “відмотував” власний лічильник та за належним станом внутрішньобудинкових мереж. Адже за недотримання таких норм – платитимуть всі.

3. Доведеться платити за ремонт та обслуговування лічильників.

Законом передбачено, що виконавці комунальних послуг заклали у свої тарифи витрати на встановлення та повірку вузлів обліку. Тобто, кошти на ремонт та обслуговування не входять до складу тарифу на комунальну послугу.

4. Виконавці комунальних послуг можуть ігнорувати закон якщо в їхньому тарифі не затверджено встановлення лічильників.

Законом передбачено абсолютно новий підхід до встановлення вузлів обліку, не “прив’язаний” до тарифу на комунальну послугу. Так, встановлення вузла комерційного обліку ініціює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Він за два місяці до початку робіт має попередити співвласників багатоквартирного будинку про свій намір встановити вузол та його вартість. Якщо співвласники не хочуть робити вузол самостійно, оператор встановлює його сам. Робочі витрати він стягує зі співвласників у вигляді внеску за обладнання вузла комерційного обліку, який розстрочується на 5 років.

Проте вузли розподільного обліку (квартирні) споживачі повинні встановлювати за власний рахунок.

Читайте також: До опалювального сезону в Україні накопичать 17 млрд кубометрів газу