Україна-Литва: як захистити українських заробітчан

Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

В редакції “Українського інтересу” відбувся круглий стіл на тему “Захист прав людини та протидія експлуатації”. Спікери розказали про причини трудової міграції, основні порушення прав українських заробітчан та способи їхнього захисту.

Дайва Кведрайте з Європейського економічного і соціального Комітету розказала, що Литва потребує українських заробітчан як робочу силу, а тому стурбована дотриманням їхніх прав. Вона наголосила, що українські наймані робітники мають працювати в таких же умовах, що і литовці.

“Ми більше зорієнтовані на енергетику, транспорт, соціальні питання. А на порушення прав людини мало звертаємо уваги. Насправді ж соціальні питання, міграція і порушення прав людини пов’язані. Можновладці або не бачать цих проблем, або не хочуть їх вирішувати”, – підкреслила Кведрайте.

Дайва Кведрайте. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

Петрас Грєбляускас, голова профспілки литовських перевізників, розказав, як бореться за права українських водіїв. “Водії страждають через те, що мають відпочивати у кабіні, стерегти вантаж, адже вони відповідальні за нього. Якщо вантаж вкрали або пошкодили, вони мають виплачувати кошти із власної кишені. Через це заробітчани у стані стресу. Я вважаю, що їм треба платити добові і не мінімальну, а середню зарплату”, – наголосив він.

Грєбляускас також розказав про те, що заробітчан змушують сплачувати заставу у тисячу євро. У випадку штрафів кошти знімають від цієї суми. “Така практика незаконна. Це дає спосіб тиску для роботодавців. Мовляв, якщо не будеш платити тисячу євро, тебе позбавлять виду на жительство. Цю ситуацію неодмінно слід владнати”, – каже пан Петрас.

Петрас Грєбляускас. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

“Заробітчани незахищені, вони стикаються із дискримінацією, нетерпимістю. Вони не знають, де отримати допомогу і не розуміють, що їх права порушують”, – твердить Зоряна Стецюк, державний експерт Директорату з прав людини Міністерства юстиції.

Зоряна навела приклад порушення прав українців в ЄС. Так, на польському заводі українців змушували носити форму кольорів українського прапору, при тому, що інші співробітники носили одяг у залежності від відділу. Питання про дискримінацію підняв клієнт цієї фірми. Керівництво пояснювало синьо-жовту форму тим, що це зручно: так видно, хто саме із робітників не знає польської.

“І це не єдине порушення, з яким люди миряться, аби не втратити роботу. Люди не знають законодавства, бояться. Їм ніколи не пояснювали їхні права”, – розказує Стецюк.

Євгеній Шакотько та Зоряна Стецюк. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

Колега Зоряни Євгеній Шакотько підкреслює, що інформацію про порушення на заводі його відомство дізналося зі ЗМІ, бо механізм реагування на такі ситуації не налагоджений. “Про це говорять мало. Лише цього року уперше питання захищеності заробітчан порушили на Діалозі про права людини “Україна-ЄС”, – наголосив він.

Шапошніков порадив скривдженим українським мігрантам звертатися до українських адвокатів, які відвідують країну їхнього призначення.

Анастасія Кобзаренко, випускниця кафедри Міжнародних відносин НАУ розказала про основні тенденції міграції у світі та в Україні зокрема.

За її словами, Європа, Азія, Сша і Канада – основні центри, куди їдуть заробітчани.
Загалом у 2017 році трудові мігранти перевели додому 413 мільярдів доларів. Цими грошима заповнюють економічні діри, за їхній рахунок сплачуються податки і соціальні виплати. Завдяки трудовій міграції люди отримують робочі місця, а напруга на вітчизняний ринок праці меншає.

Анастасія Кобзаренко. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

Але є загроза, що робітники можуть і не повернутися додому. Про такі тенденції частково може свідчити те, що заробітчани не переказують кошти додому. З іншого боку, є і “сірі” способи пересилання грошей, які не фіксують банки.

В Україні є проблема серйозного відтоку інтелекту – за 17 років Україну покинуло більше 1500 кандидатів та докторів наук. Кобзаренко підкреслила, що головні причини цьому – відсутність перспектив і низька оплата праці.

Вероніка Лебедева, кординаторка ГО “Центру зайнятості вільних людей” розказала про проблеми працевлаштування українців. Так, у 2015 її компанія отримувала запити від переселенців, які просили знайти для них роботу за кордоном. Їм запропонували  польську організацію, яка шукала людей на будівництво. Протягом трьох місяців після того, як туди відправили українців, Вероніка не отримувала зворотній зв’язок. А потім люди повернулися без обіцяних грошей. Тоді в організації зрозуміли, як складно контролювати ситуацію із заробітчанами.

Тепер організація покращує екосистему бізнесу лише в самій Україні. “Працевлаштовуємо військових, учасників ЛГБТ-спільнот. Вирішуємо питання порушення прав жінок, які обіймають керівні позиції. Зокрема, в нашій країні лише 3% жінок-керівників. Ми пропонуємо роботодавцям бази людей з інвалідністю. Компанії тепер готові змінювати образ свого претендента, наприклад, шукають людей з обмеженими можливостями, які знають англійську”, – каже Лебедева.

Вероніка Лебедева. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

Модератор зустрічі, політичний експерт “Українського інтересу” Олександр Мартинчук погодився, що проблема незахищеності мігрантів дуже серйозна “Емігранти як зброя і ті, хто ними маніпулює, мають владу”, – наголосив він та запропонував на порталі інформувати громадян про права заробітчан.

Олександр Мартинчук. Фото: Український інтерес/Ганна Пєшкова

Дайва Кведрайте погодилась із ним та наголосила: “Від того, як ви будете піклуватися про свою країну, буде залежати те, як складуться будуть справи і у нас. Україна дуже важлива країна, зважаючи на те, що уже підписана угода про асоціацію. Необхідно розвивати соціальний діалог між нашими країнами”.

Україна-Литва: хто та як захищає українських заробітчан (ФОТО)