У будівлі, по вулиці Михайлівській, 12-В, з’явився новий “мешканець” – там відкрили волонтерський центр працевлаштування та перекваліфікації ветеранів АТО. На меті у волонтерів-організаторів – допомогти військовим повернутися до нормального життя та знайти собі роботу.

На відкриття прийшли військові, сім’ї з дітьми, волонтери та просто небайдужі українці. Вони спілкувались про життя, обговорювали новини та насущні проблеми.

“Люди між собою роззнайомляться, поспілкуються. Не треба сприймати це як просто відкриття центру. Сюди приходять військові, їм дуже не вистачає спілкування. Це можна сприймати як клуб воєнних. Вони можуть не просто прийти, влаштуватись на роботу, а поспілкуватись, пожалітись, просто посидіти. У них має бути місце, де вони можуть зібратися. Хоча це не головна мета”, – каже керівник центру Вікторія Воронович.

Ветерани можуть обрати собі роботу до снаги, залежно від своїх здібностей та інтересів. Серед списку професій є різноманітні роботи: від зварювальників, водіїв, охоронців до масажистів чи працівників IT-сфери. Для майбутніх програмістів вже є домовленості про безкоштовні IT-курси. Організатори впевнені, що ветерани могли б освоїти будь-яку професію, хоч би й манікюрника.

“У нас поки небагато охочих, вони зв’язуються з нами за допомогою сторінки у “Фейсбуці”. Поки ми працевлаштували лише одного військового – Олександра. Хоч і небагато в нас вакансій, але вони є, і їхня кількість зростає. Спершу, ми дізнавались у друзів, чи не потрібні їм працівники, і вони дійсно потребували їх”, – розповідає директор центру Леся Шеповалова, що також є заступником голови Самооборони міста Києва.

Поки центр працевлаштування допомагає у пошуках роботи лише в Києві, але в їхніх планах розширення до території всієї України. Військовим, що дійсно прагнуть знайти роботу, організатори радять зорієнтуватись, у якій сфері вони хочуть працювати, наприклад, відкрити сайти з пошуку роботи, і подивитись на запропоновані вакансії.

“Я, коли перекваліфікуюсь, то роботу сам собі знайду. Я нарешті займуся тим, чим мав займатися ще років 15 назад, тільки треба була освіта”, – каже колишній військовий Євген, що мріє стати сантехніком.

Багато військових, після повернення з зони АТО не можуть знайти роботу. Причини різні – сором, відсутність досвіду чи навіть упереджене ставлення. Директор центру Леся Шеповалова називає причиною цього те, що роботодавці не знають, як проходить війна. Вони думають, що військові вбивали, і бояться їх брати. Та й самі військові, коли їм пропонують 7 000 гривень, після того, як вони отримували 18 000, особливо не напружуючись, не хочуть йти працювати, і задумуються про повернення у зону бойових дій.

Так волонтери перейшли від прямої допомоги військовим, коли возили в зону АТО продукти та речі, до зовсім іншої допомоги – у поверненні до нормального життя. Допомога в працевлаштуванні, підвищення рівня кваліфікації та підтримка військових у пошуках нової роботи – новий щабель у розвитку волонтерства України.

Слід зазначити, пошук роботи також можливий за допомогою сайту Jooble.

Дар’я Панченко, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram