З понеділка, 12 лютого, українці починають відзначати Масницю. Упродовж тижня напередодні Великого посту не можна споживати м’ясо. Натомість дозволяють їсти сир, масло та рибу. Звідси й інші назви цього свята – Сирний тиждень, Масляна неділя, Сирне пущення. Ще одна назва – Колодій – на честь бога шлюбу, примирення та взаєморозуміння. За традиціями, саме з цього часу починається новий цикл залицянь і любощів, пошуку пари з метою продовження роду.
Традиції української Масниці
На Масницю дівчатам і неодруженим хлопцям прив’язували до ноги дерев’яну колоду, щоб покарати за те, що вони досі не одружилися. Заборона м’ясної їжі була карою для тих, хто не одружився, а спокутували цей гріх усі. Тому споживали переважно молочні страви. Зокрема, вареники з сиром, або, як їх ще називають, варені пироги.
Тиждень перед постом був розписаний по днях:
- понеділок – зустрічі (катаються з крижаних гірок: чим далі з’їдуть сані – багатшим буде врожай);
- вівторок – загравання (день з веселими іграми);
- середа – ласощі (день різноманіття на столі);
- четвер – гучний бенкет (масові гуляння до ранку);
- п’ятниця – тещині вечірки (зяті запрошують в гості своїх тещ);
- субота – посиденьки зовиці (невістка запрошує в гості до себе);
- неділя – прощення (цього дня в церкві правлять чин прощення: священники та парафіяни взаємно просять прощення одне в одного).
А ще у наших предків був звичай “виганяти зиму” та зустрічати весну спаленням Марена. Для цього хлопці й дівчата збирали по дворах різні непотрібні речі, складали все це на льодяній гірці та розпалювали багаття, яке символізувало весняне Сонце.
