Президента просять ветувати закон про освіту через статтю про мову

Громадськість просить Президента ветувати закон про освіту через статтю про мову. Фото: Український інтерес/Олена Євтєєва

8 вересня відбулося засідання круглого столу на тему “Законодавче забезпечення статусу української мови та мовних прав національних меншин як фактор державотворення і національної безпеки: за що голосують депутати”.

Участь у заході взяли письменники, публіцисти, мовознавці, громадські діячі, науковці, правозахисники, воїни АТО, народні депутати.

Приводом для зібрання стало ухвалення 5 вересня 2017 року закону “Про освіту”, 7 стаття якого (мова освіти) викликала гострі дискусії у суспільстві і в сесійній залі.

В ході круглого столу зазначалося, що пролобійована профільним міністерством і комітетом, ухвалена з голосу стаття 7 закону “Про освіту” не відповідає Основному закону. Адже закріплює НАВЧАННЯ мовою меншин, а не ВИВЧЕННЯ мови національної меншини, як це передбачено Конституцією України. Фактично національні меншини вчитимуться в іншомовних класах за бюджетні кошти. Норми статті суперечать Рішенню Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, у якому зазначено, що мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

Присутні на зібранні активісти висловили занепокоєння тим, що реалізація положень статті 7 закону “Про освіту” призведе до ще більшого зросійщення освітнього процесу в українських школах, а також закладе підґрунтя для сепаратизму та підготовки кадрів для інших країн.

“Навчання мовами меншин буде в садках, школах. Мова меншин вчитиметься також у вишах і теж за кошт держави. ЗНО можна складати мовою меншин. Виживання української мови в освіті покладено на плечі українців. Раніше держава повинна була ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ освіту українською. То за новою версією держава тепер лише ГАРАНТУЄ освіту українською мовою, тобто, не заперечує проти української, зрівнявши її з мовою меншин”, – наголосила письменниця Лариса Ніцой.

Учасники круглого столу підкреслили, що сформувати націєцентричне покоління можливо лише підсиливши вплив української мови в освітньому процесі. Говорили про те, що запропоновані законом позитивні новели в освіті можуть бути нівельовані негативними наслідками від занадто поблажливої мовної політики. Адже мовна безхребетність загрожує обернутися втратою національної ідентичності, розрізненістю у суспільстві. “Мовне питання” в Україні – це не тільки питання вибору мови спілкування у різних ситуаціях, це складник основоположної стратегічної проблеми – свободи й незалежності України, адже мова виступає чинником державотворення та суспільної консолідації, вважає директор Інституту української мови НАНУ, доктор філологічних наук Павло Гриценко.

За результатами засідання було вирішено подати депутатське клопотання про скасування результатів голосування за закон через порушення регламентних процедур. Також ухвалили рішення скерувати звернення до Президента України з вимогою застосувати до закону право “вето”. В разі підписанні закону Главою держави, активісти проситимуть парламентарів оскаржувати норми у Конституційному Суді України. А також ініціюватимуть невідкладне внесення змін до закону.

Олена Євтєєва, спеціально для “Українського інтересу”