Олесь Євтєєв: Погода сприяє сільськогосподарським рослинам

Олесь Євтєєв: Погода сприяє сільськогосподарським рослинам

На календарі – кінець березня, а погода стоїть зимова. Йде сніг і тепла все немає. Окрім втоми від зими, багатьох українців турбує те, як вплине сніг і холод на майбутній урожай. 

Про те, як вплине аномальний березень на сільське господарство, “Українському інтересу” та нашим читачам розповідає редактор інформаційно-аналітичного відділу в газеті “Агропрофі” Олесь Євтєєв.

Затяжна і холодна весна з морозами і снігопадами, що повернулися в Україну в березні, бентежать людей. Звісно, ми скучили за сонцем і теплом, проте чи вплине така погода на майбутній урожай? Можу заспокоїти: попри різке зниження температури повітря та ускладнення погодних умов, яке спостерігалося останні тижні на території більшості областей, загрози вимерзання посівів озимих культур не спостерігалося.

Навпаки – стан озимих культур набагато кращий, ніж в цей період минулого року. Цьому сприяли погодні умови, тобто припинення посухи, м’який початок зими, дуже теплий грудень. Це дозволило рослинам прорости, а потім їх надійно сховав від морозу сніговий покров. Та й взимку сильних морозів не було, а ті морози, які спостерігалися, були дуже короткочасними. Вони не завдали шкоди рослинам – на полях був сніговий покрив, який надійно захищав рослини. Можна говорити, що все те, що було посіяно, збереглося.

Весняне похолодання до 15-20 градусів морозу, за наявності мінімального снігового покриву, може становити загрозу вимерзання посівів озимих культур. Та багаторічні спостереження свідчать, що для пошкодження озимих, котрі не захищені снігом, сильні морози повинні протриматися не менше тижня.

На практиці, відносно безсніжними були поля в центральній і південній Україні, проте саме там не було сильних морозів – не більше мінус 15. Крім того в лютому в цих регіонах було аномально тепло, тому під час похолодання грунт не встиг охолонути і коренева система рослин не постраждала. На решті території держави, де морози дійсно досягали 23-27 градусів, снігу було понад 10 сантиметрів.

Тому можна бути впевненими, що панівна частина культур, в тому числі озима пшениця, перезимували без втрат і нас чекає вдалий, урожайний рік. Загалом по озимим культурам ситуація дуже добра, і пшениця, і ріпак виглядають на тверду “четвірку”.

Підтверджує це і Мінагрополітики: обстеження посівів озимих зернових культур під урожай 2018 року показує, що із посіяних 7,3 млн га сходи отримано на 99,7% площ, з них в доброму та задовільному стані знаходиться майже 6,3 млн га (87%), в слабкому та зрідженому стані – 915 тис. га (13%). Крім того, сходи озимого ріпаку із посіяних 1 млн га отримані на 98,6% площ, з них в доброму та задовільному стані 890 тис. га (89%), в слабкому та зрідженому стані – 105 тис. га (11%).

А стосовно холоду за вікном – то агрономи знають, що найоптимістичнішим сценарієм розвитку ситуації на озимому клині є якраз умови ранньої,затяжної, вологої і прохолодної весни. Для рослин це значно краще, ніж різке потепління. Якщо весна дружна і сонце пригріває різко, то посіви не встигають адаптуватися і озимині не вистачає вологи у верхньому шарі ґрунту. Поки що погода сприяє сільськогосподарським рослинам: три з половиною місяці тримався сніговий покрив, ґрунт промерз лише на 10-40 сантиметрів.

Та й снігові замети, котрі паралізували рух автодорогами та дуже докучали комунальникам, для рослин – суцільне благо. Ми ж бо живемо в умовах глобального потепління і посуха в Україні (особливо у південних областях) стала звичним явищем. Тож основна надія аграріїв на озимину, та ту вологу, котру грунт накопичив за зиму. Рясні весняні снігопади створили додатковий запас вологи – таку необхідну “подушку безпеки” від посухи, яка дасть змогу отримати чудовий урожай.

Проте є і пара негативних моментів: надмір вологи активно вимиває азот з полів, тому зараз йде активне підживлення посівів. І треба ж такому трапитися, що саме зараз уряд запровадив антидемпінгове мито на російську аміачну селітру, котра тепер стане дорожчою на 30-40% (а саме нею підживлюють озимі навесні). Та попри це, нині вже підживлено понад третину озимих у 21 області.

Ранні весни небезпечні і для плодових дерев, бо вони отримують сонячні опіки. Крім того, передчасне тепло як правило перемежається суттєвими короткочасними похолоданнями, які можуть скоригувати вегетацію і цвітіння, суттєво вплинути на зимостійкість дерев. Тому, чим пізніше відбудеться вегетація, тим краще. Те, що весна трохи забарилася – нам навіть на руку, бо сади не прокинулися і не почали цвісти до морозів, як це трапилося, приміром в Італії. Тепер половина тамтешнього урожаю черешні та інших ранніх кісточкових (персику, нектарину, абрикосів) практично втрачена, бо мороз накрив квітучі сади. Італійців шкода, зате наші садоводи отримали чудову можливість запропонувати їм мелітопольську черешню. Дивись, розпробують, то наступного року купуватимуть її і без усякого форс-мажору.