Оксана Повякель: В Україні не їли “блінов”, їли налисники, млинці

Оксана Повякель – в.о. директора музею Пирогів. “Український інтерес”/Олександр Бобровський

В кінці зими українці традиційно святкують Масницю. Про давні українські традиції та звичаї цього свята в ексклюзивному коментарі “Українському інтересу” розповіла виконувачка обов’язків генерального директора Національного музею народної архітектури та побуту України “Пирогів” Оксана Повякель.

– Я категорично проти називання цього свята “Масляною”. Є свято Масляна, але воно не українське, а одного з північних народів. Воно гарне, але не наше. У нас, в Україні, це сиропусний тиждень. Це Колодій. Це Масниця. Це Запусти. А  Заговини (до речі,  ми всі говоримо “розговітися” на Великдень, але треба ж спершу заговітися. І це якраз і називається Заговини.

І в Україні ніхто не їв “блінов”, а їли налисники, млинці і вареники. Це основне, що їли на тижні. Бо за два тижні до великого посту треба було підготувати свій організм. Що вони робили: перший тиждень називався м’ясопусним, коли треба було добре наїстися м’яса. Це були м’ясниці, від слова м’ясо. А потім, наступний тиждень, називався сиропусний. Коли м’яса організмові вже не давали, але ще багато тваринного білка отримувалося з яєць і молочних продуктів. Тому вареники були з сиром, з картоплею та грибами, млинці також з сиром, з маком, з вишнею.  І ми цей тиждень називаємо масниця, бо все щедро змазувалось маслом.

А потім все завершувалось Прощеною неділею, коли всі просили один у одного прощення перед великим постом. Щоб увійти в піст очищеними. В нашому розумінні піст – це не їсти м’яса. Але піст має дуже серйозний сенс. Ми очищаємо наші думки. Можливо і ви помічали – коли який день не поїв – ввечері таке ясне мислення. Піст – це й очищення стосунків. Щоб до свята Христового воскресіння прийти очищеним. Душею, думками і тілом.

А Колодій – це ще цікавіше. Це називалося бабським тижнем, оцей сиропусний тиждень. Цілий тиждень, починаючи з понеділка, йде святкування: як колодка народжується, як її хрестять, і аж до останнього дня, коли колодка вмирає. Це все робили жінки, вони пили, їли. Теперішні традиції на кшталт тещі ноги мити, чи до тещі “на бліни” – це перекручені традиції.

А найкраще буде, якщо ви завітаєте до нас у музей на святкування Масниці, бо тоді матимете змогу побачити всі ці дійства на власні очі. Раді будемо вітати вас у нас в скансені!