Коли українська економіка вийде на рівень польської, які нагальні проблеми необхідно вирішити та чому в Україну мало інвестують? Своє експертне бачення з усіх цих питань висловили провідні аналітики на зустрічі, на якій був присутній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

Андерс Аслунд – шведський економіст і дипломат та один з головних експертів щодо східної Європи, зокрема, Росії і України. Томаш Фіала – гендиректор української інвестиційної компанії “Dragon Capital”, яка має кращу аналітичну команду, згідно з дослідженнями фінансового ринку Extel Survey. “Український інтерес” зібрав головні тези з їхніх виступів.

Про приріст ВВП

“ВВП України наразі зростає на 2-3% у рік. Україна відстає від інших країн Східної Європи, які після дев’яностих мають втричі більший валовий внутрішній показник. Країна не настільки бідна, аби її ВВП щороку зростав лише на 2%. Приріст може бути на рівні 5%”, – твердить Томаш Фіала.

“Зараз український ВВП на рівні 20% середнього ВВП країн Євросоюзу. Якщо корупція залишиться колишньою, то до 2040 року валовий внутрішній показник становитиме 28%. Якщо вона стане середньою по Євросоюзу, як в Болгарії, – ми отримаємо близько 38%. Але якщо корупція стане такою, як у найрозвиненіших країнах ЄС, то до 2040 року в України є всі шанси вийти на половину ВВП ЄС”, – наголошує він.

Томаш Фіала. Фото: “Урядовий портал”

“В наступні півтора роки ми прагнемо стабільності в країні, чекаємо на транш МВФ. Міжнародний валютний фонд ніколи не передбачав рецесії в Україні. Бо якби він це зробив, вона неодмінно сталася б. Зараз, завдяки діям НБУ інфляція знижується”, – Аслунд.

Фіала вважає, що ситуацію може виправити лібералізація ринку землі. “У 1992 році її підтримали більше половини, проти виступили всього 16%. На сьогодні все навпаки. Якщо правильно розробити цю реформу, можна провести її після виборів – це дало б поштовх українській економіці.

Про корупцію

“Україна – найцікавіша країна в східній Європі, адже вона відкрита і транспарентна, але при цьому має так багато корупції,  – стверджує Аслунд. – В Україну не інвестують, адже всі ми знаємо – гроші у цій країні не в безпеці. Є реформи, але поки незрозуміло, чи вони справді виходять. Саме тому проривом може стати Антикорупційний суд. Упевнений, прозорість переможе”.

Андерс Аслунд наголошує, що Україна – не єдина країна, що стикнулася із проблемами корупції, але все може змінитися. “У Швеції, наприклад, теж було багато корупції при аристократії в XVII столітті, коли Росія і Франція купили наших аристократів. Але згодом буржуазна партія отримала владу і вирішила відкрити всі державні документи, крім медичних журналів. В Україну прийдуть зміни, коли вона стане прозорішою в державному управлінні”.

Андерс Аслунд. Фото: “Урядовий портал”

Музей в Конча-Заспі

Аслунд зазначив: “Світ бачить, що Росія використовує корупцію як метод ведення війни. Теперішньої боротьби з корупцією недостатньо. Інвестори хочуть бачити результат, а він “буде тільки тоді, коли винних заарештують”.

“Україні потрібна не легалізація, а демонополізація. Олігархи знають, як розвивати зв’язки з урядом для особливих привілегій. Бізнес в країні поділяється на дві групи: ті, хто наживається, і ті, хто старається заради прибутку. Але я переконаний: зовсім скоро Конча-Заспа перетвориться на музей. Достатньо посадити всього трьох українських посадовців, аби усі інші зрозуміли невідворотність покарання”, – пояснює експерт.

Про інвестиції в Україну

Аслунд вбачає головною проблемою в Україні низький рівень інвестицій: “Аби українці отримували пристойну платню, потрібні інвестиції. Якщо буде більше вкладень, роботодавці конкуруватимуть за робочу силу і підніматимуть зарплати. Нормальна країна повинна мати 25-30% ВВП в інвестиціях. До прикладу, в Китаї ця доля – 43%. А в України – всього 16%”.

Фіала підкреслив, що Україна ж на останньому місці за прямими інвестиціями на душу населення у східній Європі. “У Dragon Capital опитали інвесторів, аби дізнатись, чому вони обирають інші країни. Серед основних причин, які називають інвестори – корупція, недовіра до судової системи, монополізація ринків, воєнний конфлікт із Росією. Україна – рекордсмен із частки проблемних кредитів.

Інвестори вважають, що треба боротись із корупцією, перезапустити судову систему, вести співробітництво із МВФ. Здебільшого, вони звертають увагу на державний борг та дефіцит бюджету. За цими параметрами Україна стоїть поряд із Аргентиною та Туреччиною. Через помилки президентів відбулась девальвація турецької ліри та аргентинського песо, хоча у цих країн значний кредитний рейтинг”, – каже директор “Dragon Capital”.

Про заробітчан

Томаш Фіала стверджує: “За останні три роки кількість робочої сили в Україні скоротилась на 7-8% за рахунок еміграції. Так, дефіцит торгового балансу допомагають компенсувати заробітчани, адже вони перераховують назад гроші (близько 9,3 мільйона доларів на рік). Але ми все одно втрачаємо споживача і трудовий капітал”.

Володимир Гройсман та Андерс Аслунд. Фото: “Урядовий портал”

Про податок на виведений капітал

Томаш Фіала вважає, що такий податок мотивував би більше інвестувати, тіньові компанії почали б переходити в офіційні. “Звісно, коли стільки обороту йде “в чорну”, бізнес не може інвестувати. Інвестиції підштовхують компанії до “відбілення”. Однак багато хто підраховує, що витрати на це більші за вкладення інвесторів, а тому продовжують працювати, як є.

Оскільки я є членом Європейської Бізнес Асоціації, я знаю – бізнес має різні думки стосовно цього. Мультинаціональним компаніям такий податок не вигідний. Однак я говорив із президентом Естонії та остаточно переконався, що це позитивна зміна. Бачу питання в іншому – коли запроваджувати такий податок: наступного року чи 2020?”

Андрес Аслунд вважає запровадження податку на виведений капітал суперечливим, адже витрати з боку держави будуть дуже високими: “Вливання в Румунії, Болгарії, де запроваджений цей податок, складають близько 35% ВВП. Слід порахувати реальні втрати”.

Про досвід інших країн

Андерс Аслунд та Томаш Фіала. Фото: “Урядовий портал”

Якщо Польща зупиниться в розвитку, Україні потрібно близько 20 років, щоб її наздогнати. Так вважає шведський економіст. А от гендиректор української “Dragon Capital” називає іншу цифру – більше 10 років.

Однак експерти наголошують, що у кожної країни є свої сильні і слабкі сторони. На їхню думку, внутрішня економічна політика набагато важливіша озирання на інші країни.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram