У Києві на Майдані Незалежності попрощалися з українськими воїнами 72-ої механізованої бригади, які загинули під Авдіївкою.

Більше тисячі небайдужих зібралися вшанувати пам’ять своїх героїв. Хлопців проводжали стоячи на колінах та скандуючи “Герої не вмирають!”.

Міністр оборони Степан Полторак висловив співчуття родинам та друзям загиблих бійців на своїй сторінці у “Фейсбук“: “Вічна пам’ять про найкращих синів нашої Вітчизни, які загинули у боях за Незалежність України, завжди буде жити у наших серцях”.

За словами прес-офіцера 72-ї механізованої бригади Олени Мокренчук, зараз військові в Авдіївці у повному складі відстоюють свої позиції. “Хлопці зробили все, що могли і зараз тримаються міцно. Ці події мають сколихнути наше суспільство, адже там не просто загинули військові – там розстрілюють мирне місто”.

Вона згадує капітана Андрія Кизила, який усього декілька місяців не дожив до свого 24-річчя. У нього залишився восьмимісячний син. Олена пригадує, що полеглий капітан прийшов на фронт у 20 років, був дуже сором’язливим, але відразу показав себе як гарний офіцер.

“Андрій усе робив чітко і виважено, чим не раз рятував життя своїм побратимам. Хлопці довіряли йому. Того дня всі відчували, що буде щось недобре. Коли повідомили, що ворог пішов в атаку, він першим пішов на захист – і всі пішли за ним. Їм вдалося відбити ту атаку, вони вскочили в окопи ворога і взяли трьох полонених. Під час другої атаки прилетіла міна, яка обірвала життя Андрія та ще двох бійців”, – каже Олена Мокренчук.

Зі словами вдячності героям та співчуттям до рідних виступили офіцери бригади та військові, які разом із ними несли службу.

“Ми втратили своїх героїв, ми втратили своїх товаришів, а я втратив свого друга, з яким навчався. Хочу, щоб Україна розуміла, що війна ще є, що ми воюємо, що хлопці гинуть. Насамперед, це має зрозуміти наша влада”, – сказав командир сьомої роти третього спеціалізованого батальйону Богдан Гермеза.

Під час панахиди ніхто не стримував сліз. Кияни проштовхувалися крізь натовп, аби покласти квіти та вшанувати пам’ять своїх захисників. “Це найменше, що ми можемо зробити для героїв. Адже вони віддали найдорожче, що у них є – своє життя”, – сказала киянка Галина.

Найстаршому із загиблих бійців – 36 років, наймолодшому – 23. Четверо загинуло під час першого штурму 29 січня, троє – 30 січня. Серед них Андрій Кизило (02.05.1993), Володимир Бальченко (04.01.1992), Дмитро Оверченко (04.01.1992), Володимир Крижанський (24.03.1982), Павлюк Ярослав (24.10.1980), Бурець Олег Васильович (29.09.1990), Шамрай Віталій Володимирович (26.05.1990).

Ірина Савчук, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram