Мукачівські байкери – бути прикладом на дорозі і в житті (ФОТО)

Мукачівські байкери – бути прикладом на дорозі і в житті. Фото Олександр Бобровський/"Український інтерес"

Мотоциклісти та байкери – сьогодні це модно, про них говорять багато та різне. Хтось переконаний, що це своєрідна субкультура. Дітлахи із блиском в очах просять батьків сфотографувати їх на неймовірно цікавій техніці. Хтось, щоправда, нарікає, коли потужне ревище мотоциклетних двигунів пробуджує їх вночі. А є ще й такі, хто на мотоциклах нібито допомагає “вирішувати” політичні та власні психологічні проблеми. Зрозуміло, про кого мова – про відданих байкерів Путіна “Нічних вовків”. Водночас мало хто насправді заглиблюється в роздуми – а що ж то насправді байкерство, хто вони – ці люди на мотоциклах й чим вони вирізняються з-поміж нас.

Мукачеве. Місто на закарпатській околиці України. Розмірене життя, своєрідна мова, побут й звички. Переповнена туристами місцева пішохідна стометрівка й людний місцевий базар. На першотравневих вихідних увага всіх містян була прикута до Центрального парку. Місцевий байкерський клуб “7 Легіон МСС” святкує своє 10-річчя. Біля входу й на оглядовій алеї – аншлаг. Є на що подивитися. Ще не висохла глина на хлопцях та їхніх “залізних конях”, які щойно повернулися з карпатського бездоріжжя. А поруч сяють хромованими деталями та неймовірно зручними пристосуваннями люксовані мотоцикли байкерів.

Тут же припаркувалась старовинна “Ява” й остання розробка “Хонди” з двигуном потужністю крутого автомобіля. Як розповідає президент мукачівського байкерського клубу “7 Легіон МСС” “дядя Ваня”, традиції святкування дня народження їхнього клубу незмінні. Байкери роблять внески, які потім розподіляються на різні заходи, зокрема, й на організацію свят. На відзначення ювілею закупили харчів на всіх бажаючих, незалежно – чи ти мотоцикліст чи просто гість. Раніше байкери святкували день народження клубу в центрі Мукачевого. Готували на польовій кухні традиційний бограч, яким пригощали всіх охочих. Потім колона мотоциклістів у супроводі працівників поліції почесно проїздила центральними вулицями міста.

Цьогоріч сценарій свята залишився незмінним, хіба що центром подій став місцевий Центральний парк. Над організацією свята працювали ветерани й засновники клубу – “Лєвшаков”,”Doktor”, “Борода”, “Робі”. Байкер “Борода” – касир заходу. Його дружина Галина з помічниками відповідали за іншу роботу – реєстрацію та координацію учасників, приготування страв та вирішення всіх побутових проблем. Адже у гості до мукачівських байкерів приїхали друзі не тільки з усієї України, а й інших країн Європи. Приїхав навіть байкер із Швейцарії. За словами Галини, нагодували майже півтори сотні зареєстрованих учасників. Як розповідає дружина байкера, вона ще у шкільні роки “крала” у батька його “Восход”, щоб проїхатись з вітерцем, але з роками вже не сідає за кермо мотоцикла. Та попри те, вона активна учасниця байкерського руху, окрім чоловіка, байкером є і їхній син.

Ще одна чудернацька байкерська сім᾿я – “Хіміка”. На запитання, чому саме таке прізвисько відповідає: “Я власник магазину з продажу побутової хімії, тому й Хімік. Просто й зрозуміло”. Його молода дружина Катерина не бачить проблеми у захопленні чоловіка. Адже познайомились вони саме на байкерському фестивалі. А далі – мотоциклетні побачення, потім шлюб й тепер їхня радість – маленька Єлизавета. “Хімік” – депутат Мукачівської міської ради. За його словами, у 7-го Легіону повне порозуміння з місцевою владою. Міський голова підтримує заходи клубу, а самі легіонівці не створюють проблем для місцевих жителів. Навпаки, своєю поведінкою на дорогах, активною громадською діяльністю, вони стали однією з привабливих родзинок міста.

Мукачівські байкери – бути прикладом на дорозі і в житті. Фото Олександр Бобровський/”Український інтерес”

Й безперечний авторитет у місцевих мотоциклетних колах, президент клубу – “дядя Ваня”. Йому 65 років, але він і досі водить свого байка. “Дядя Ваня” – заступник директора великої автоперевізної компанії, яка раніше базувалась у Луганську. Саме він вивіз із майже захопленого бойовиками міста більшу частину фур автопідприємства. Тепер вони возять українські вантажі.

Мукачівські байкери – бути прикладом на дорозі і в житті. Фото Олександр Бобровський/”Український інтерес”

“Дядя Ваня” є лідером й моральним наставником місцевих байкерів. За його словами, вони не женуться за масовістю клубу. Головне, щоб члени 7-го Легіону дотримувалися своїх неписаних заповідей. Серед них – суворо виконувати правила дорожнього руху, а це й пропускати пішоходів, й не вживати алкоголю, одна із норм – взаємодопомога між членами клубу й приклад для інших своєю поведінкою. Стати членом клубу можна тільки після перевірки репутації кандидата та рекомендації дійсних членів клубу. Середній вік учасників – близько сорока років. “Бути порядним на дорозі, бути порядним у житті – це принцип нашого клубу й ми за цим суворо пильнуємо”, – стверджує дядя Ваня.

Звичайні люди мукачівські байкери, з такими ж як і у всіх повсякденними проблемами. Але вони особливі, бо бути вільним, бути таким захопленим та одержимим дається не кожному.

Мукачівські байкери – бути прикладом на дорозі і в житті. Фото Олександр Бобровський/”Український інтерес”

Юрій Горбань, фото – Олександр Бобровський, “Український інтерес”.