Уже з першого січня наступного року субсидії монетизуватимуть. У законі “Про житлово-комунальні послуги” прописано, що гроші будуть видавати людям на руки. Чому уряд вдався до змін та як саме відбуватиметься монетизація?

Як працюють субсидії зараз

Субсидії на комунальні послуги – адресна державна соціальна допомога. Через місцевий бюджет гроші переказують на рахунки житлово-комунальних господарств. Тобто субсидії по факту є знижками на послуги – самих грошей користувач не бачить.

В Україні субсидію отримують 68% домогосподарств. Така цифра нечувана для Європи – там субсидіюють близько 10%. Половина українців, які користуються субсидією, працюють. На Заході працевлаштовані взагалі не отримують таких виплат. Ситуація із субсидіями складна, адже в нашій країні розмір соціальних виплат іноді перевищує навіть доходи громадян.

Чинна система відкриває багато можливостей для зловживання. Вигідна вона, по суті, постачальникам комунальних послуг, а не державі і споживачам. Постачальники зацікавлені продавати більше, наприклад, сильніше топити батареї взимку, адже держава їм за це платить. Субсидії розраховують за середніми нормами споживань, а не за фактично використані ресурси. Громадянам нараховують більші субсидії, ніж вони фактично споживають. Саме тому дуже складно робити прогнози, а на субсидії продовжують витрачати значні кошти. За дев’ять місяців 2017 року субсидії покрили 43 мільярди гривень, стверджують у “Нафтогазі”.

“На сьогоднішній момент ці розрахунки відбуваються досить непрозоро за протокольними рішеннями”, – підкреслює заступник міністра фінансів Сергій Марченко.

Фото: Dengi.ua

Багато громадян не просто не економлять, а витрачають ще більше ресурсів, щоб їх не позбавили субсидій. До того ж в Міністерстві фінансів зазначають, що компенсація нерівноцінна. Кожна гривня на субсидії з комунальних послуг має оплачуватись податками, але цього не відбувається. Накопичуються борги. Доводиться зменшувати виплати: минулого року вони скоротилися майже на третину – до 993,4 гривень.

Що таке монетизація

В уряді вважають, що перехід на прямі розрахунки зекономить бюджетні кошти. Міжнародні кредитори (МВФ, Світовий банк, ЄС та Європейський банк реконструкції і розвитку) вимагають від України запровадити монетизацію субсидій вже не перший рік. За цією системою гроші отримує не постачальник послуг, а сам споживач. Тобто людина сплачуватиме комуналку повністю, а їй нараховуватимуть гроші на картку чи віддаватимуть готівкою.

Раніше монетизація субсидій поширювалася виключно на домогосподарства з індивідуальним опаленням, газом і електроенергією, які заощадили на комунальних послугах. Тепер, відповідно до плану Мінфіну, громадяни зможуть економити кошти із субсидій за споживання меншої кількості ресурсів. Громадянам уже компенсують ощадливість: минулого опалювального сезону (2017-2018) гроші відшкодували вже 1,7 мільйонам родин. На це пішло близько півтора мільярда гривень.

В Уряді планують, що з часом потреба у субсидях має зменшитись, а бюджет зекономить десятки мільярдів гривень.

Як відбуватиметься монетизація комунальних субсидій?

Світовий банк прописав для України десять можливих варіантів взаєморозрахунків. Уряд обрав двоетапну монетизацію. За цією схемою гроші люди отримають гроші на другому етапі.

Перший етап розпочався 1 січня 2018 року. Держава напряму виділятиме постачальникам послуг кошти залежно від обсягів ресурсів, які вони спожили. Всі компанії, які надають послуги, мають відкрити рахунки в Казначействі. На них перераховуватимуть кошти по субсидіях, а надавачі розраховуватимуться із постачальниками енергоносіїв, наприклад, газу. Отже, не потрібно буде переплачувати постачальникам, як це було в опалювальному сезоні 2016-2017 року.

Під час другого етапу створять реєстр та базу даних субсидіантів, сім’ям нараховуватимуть кошти за фактичним обсягом спожитих послуг. Цей етап планують на початок наступного року.

Навіщо потрібен реєстр субсидіантів

Уряд намагається вдосконалити систему нарахування субсидій, адже споживачі часто обдурюють систему, приховують рівень доходів членів родини. Найгірший для держави випадок  – коли людина отримує зарплату “в конвертах” і просить знижку на комунальні послуги. Громадянин у такий спосіб уникає податків і ще й отримує субсидію.

Екс-заступник міністра економіки Михайло Поживанов вважає зміни в системі нарахування субсидій позитивними, але моральна неохайність населення, на його думку, – це найбільша проблема: “Спершу треба знищити тіньову економіку. Необхідний чесний список людей, що претендують на субсидії, соціальну допомогу. Тоді монетизація пільг стане важливим, але все ж другорядним завданням. У такому разі будь-які заходи будуть напівзаходами, а будь-які спроби виходу з кризи залишаться стукання лобом в глухі кути”.

Фото: “Аргумент”

Тому уряд створює реєстр отримувачів субсидій – відповідну постанову Кабмін ухвалив 14 березня 2018 року. Відтепер, щоб отримати субсидію, потрібно задекларувати доходи всіх членів родини.

Для прикладу: є сім’ї, в яких чоловік та його дружина прописані за різними адресами.  Жінці, яка зареєстрована з дітьми в помешканні одна, надавали велику субсидію, хоча по суті чоловік приносить доходи у сім’ю. І це ще не все: така сім’я могла отримати субсидію ще й на оплату комунальних послуг у житлі чоловіка – за кількістю осіб, що там фактично проживають. За допомогою реєстру такої проблеми уникають.

Хто отримуватиме субсидії

Мінсоцполітики повідомлятиме про необхідність написання заяви на видачу держдопомоги. Якщо вам не повідомили, субсидії не матимете.

Субсидію не отримають ті, хто приховує статки, отримує зарплату “в конверті”, має автівку, якій менше 5 років. Гроші не платитимуть також тим, у кого площа квартири перевищує 120 квадратних метрів, а будинку – 200 квадратних метрів. Безробітні, які хочуть отримати субсидію, мають обов’язково стати на облік до центру зайнятості. Здобувачам субсидій обіцяють перевірки на умови їх проживання, перевірки банківських рахунків, відстеження транзакцій.

Також часто субсидію отримують люди, які здають житло. Вони отримують гроші і від квартирантів, і від держави. Тепер це теж мають виправити – доведеться вказувати деклараціях доходи від оренди майна у графі “інші доходи”.

Фото: “Сегодня”

Щоправда експерти кажуть: нові правила можна обійти завдяки хитрощам (наприклад – не реєструвати авто в Україні). Заступник начальника Департаменту енергоефективності “Нафтогазу” Олексій Хабатюк підкреслює, що обстеження умов проживання субсидіантів може призвести до суб’єктивних рішень та створює корупційні ризики.

У який спосіб люди отримають монетизовані субсидії?

В уряді планують, що громадяни зможуть отримати гроші у відділенні “Укрпошти” або на банківський рахунок. За нарахування відповідатиме Міністерство соціальної політики за місцем реєстрації субсидіанта. У листопаді 2017 року зекономлені сім’ями виплати просто переказували на рахунки у банках або виплачували на пошті. Але поки що невідомо, як це все регулюватиметься.

Економіст-аналітик Генадій Рябцев вважає, що уряд не прийме рішення щодо алгоритму випуску спеціальних банківських карток. “Державним банкам треба випустити їх щонайменше 9 мільйонів. Звідки візьмуться кошти на випуск і адміністрування , якщо держава не розрахувалося з боргами за минулий рік? У запланованих витратах держбюджету на 2018 рік щодо соціальних карток – ні слова. А з іншого боку, навіть на виготовлення потрібен час”.

Ярослав Жаліло. Фото: Facebook/
Ярослав Жаліло

Ярослав Жаліло, президент у Центрі антикризових досліджень вважає інакше. Він розказав “Українському інтересу”, що проблем із створенням карток для субсидіантів не буде: “Все населення знає, як відкриваються картки в банках. Питання не в людях. Це не проблема – можна відкрити рахунок. Фізично практично кожна людина має електронну картку. Навіть пенсіонери дуже часто отримують кошти на картку”.

Чи може споживач використати гроші як заманеться?

Навряд люди розпоряджатимуться монетизованими субсидіями вільно. Це ризикований варіант, оскільки платіжна дисципліна населення дуже погана. Немає жодних гарантій, що людина не забере кошти і не заборгує державі повний обсяг комуналки. До того ж, зараз немає дієвої процедури стягнення боргів в суді.

Фото: Український інтерес/ Ганна Пєшкова

Ярослав Жаліло підкреслює, що питання не в тому, як перерахувати кошти, а у тому, як мотивувати людину витрачати їх за призначенням: “Мене бентежить ситуація, якщо залишок субсидій видаватимуть без контролю використання. Наразі потрібен механізм, який би реально забезпечив контроль. Необхідно узгодити діяльність банківської системи із діяльністю цих соцрахунків”.

Коли чекати на “живі” гроші?

Закон “Про житлово-комунальні послуги” вимагає запровадження монетизації з 1 січня 2019 року.

Аспект термінів лишається дуже слизьким, адже реформа впроваджується доволі повільно. Хоча за останні три роки обсяг фінансування субсидій для населення зріс у вісім разів, коштів все одно не вистачає. Борги Мінфіну за субсидіями переходять з року в рік. До того ж, цього року на субсидії виділили менше, ніж минулого.

У Мінфіні роблять ставку на зростання середньої зарплати та пенсій, проте невідомо, чи впорається бюджет з таким фінансовим навантаженням і чи встигнуть з монетизацією.

Член колегії Держагенства з енергоефективності Марія Яковлева стверджує: “Державна політика стосовно нарахування субсидій до кінця незрозуміла. Невідомо, як виплачуватимуть ці субсидії. У мене є інформація, що заборговність теплокомуненерго – 36-37 мільярдів гривень. І ще 30 мільядрів заборгували приватні облгази. Тому терміни залежать від фінансового аспекту. За відсутності 100% обліку ми не отримаємо реальної монетизації та адресності. Загалом реформи дуже повільні: це скоріше не кардинальні зміни, а косметичний ремонт”.

“Підводні камені” у запровадженні монетизації субсидій

Тетяна Бойко Громадянська мережа ОПОРА, експерт Реанімаційного пакету реформ: “Складнощі? Так, якби було легко, то уже би зробили. Головні перепони: наявність коштів (фізична причина), створення реєстру субсидіантів. Також є невеликий ризик, що люди не заплатять за комуналку”.

Денис Назаренко. Фото: Facebook/ Denys Nazarenko

Аналітик з європейських реформ у DiXi Group Денис Назаренко пояснив “Українському інтересу”, що запровадження монетизації не вирішує проблему енергозбереження системно, але має покращити загальну ситуацію. “Складнощі та підводні камені, скоріш за все, будуть такими самими, якими вони були при введенні монетизації на рівні надавачів послуг – спочатку процес затягнеться, а коли рішення ухвалять, вірогідно, їх доведеться допрацьовувати в аварійному режимі”, – пояснює він.

Отже, монетизація субсидій – по суті, процес позитивний. Але поки що відкритим лишається питання щодо способу нарахування коштів населення та мотивація громадян спрямовувати зекономлені кошти на енергоефективність.

Ганна Пєшкова, “Український інтерес”

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Інформаційний фронт, знання – це важливо. Приватбанк 5457 0822 9082 5491 Монобанк 4441 1144 0359 2361 PayPal – [email protected]