Підтримати проекти можна на сайті - gb.kyivcity.gov.ua

У Києві триває голосування за проекти “Громадського бюджету – 2”. До 30 жовтня жителі столиці можуть підтримати вподобану ініціативу. Проекти-переможці отримають до двох мільйонів гривень на реалізацію.

“Український інтерес” “на пальцях” розказує, як усього за декілька хвилин покращити життя свого району.

Що таке “Громадський бюджет”

“Громадський бюджет” дає змогу жителям вирішувати, куди влада витратить бюджетні кошти. Принцип простий: будь-який киянин може запропонувати власний проект, і якщо його підтримають люди, то ідея отримає кошти на реалізацію. Це й заміна вікон у школі, освітлення вулиці, креативний простір чи якась наукова лабораторія для дітей – загалом усе, що розвиватиме місто.

Подають проекти в електронному вигляді на спеціальному сайті – gb.kyivcity.gov.ua. Автор реєструється і, власне, пропонує свою ідею. Він зазначає мету, бюджет, адресу проекту, обґрунтовує його необхідність, розповідає про можливу аудиторію ініціативи й прикріплює кошторис. Ресурс також дає змогу додати світлини та відео.

Зареєстрований автором проект отримує номер і сторінку на сайті. Однак це не означає, що ініціатива одразу потрапляє у фінальне голосування, яке цьогоріч триває протягом 30 вересня – 30 жовтня.

Так, улітку автори мали один місяць, аби зібрати необхідну для проходження у фінал кількість голосів. Автоматично проходили ті проекти, автори яких є водночас авторами петицій на сайті КМДА. А петиції, зі свого боку, набрали щонайменше одну тисячу голосів.

Далі ініціативи розглядає спеціальна робоча група при районних державних адміністраціях (загальноміські ідеї – при КМДА). Експерти мають визначити доцільність. Серед критеріїв: проект повинен розташовуватись у приміщенні, що є комунальною власністю, а після реалізації не має потребувати додаткових видатків із бюджету. Група вирішує, чи відхилити ініціативу, чи затвердити до участі в фінальному голосуванні.

Цього разу Київрада на проекти містян виділила 100 мільйонів гривень. Минулого року ця цифра була вдвічі меншою. Удвічі ж менше торік подали і проектів. На ГБ-2 у 2017-ому кияни зареєстрували 809 ініціатив – сумарно на один мільярд гривень. Найбільше проектів подавали в категорії: “Освіта”, “Спорт” і “Комунальне господарство”.

Водночас цього року всі ініціативи вирішили розділити на два типи. Жителі столиці мали змогу пропонувати малі проекти, на реалізацію яких необхідно до 400 тисяч гривень, та великі – до двох мільйонів гривень. 2016 року такого поділу не було: максимальна сума для реалізації – мільйон гривень.

Як голосувати за проекти “Громадського бюджету”

Фінальне голосування розпочалося 30 вересня і триватиме до 30 жовтня. У ньому (після збирання голосів улітку й висновків робочої групи) беруть участь 564 проекти (всього подали 809). Обрати ініціативу собі до душі можна на сайті ГБ – gb.kyivcity.gov.ua/projects. Сервіс дозволяє відфільтрувати ідеї за районом, категорією, бюджетом.

Голосувати можуть тільки кияни від 18 років через BankID. Є особливість – одна людина може підтримати тільки п’ять проектів.

На сайті gb.kyivcity.gov.ua натискаєте “Вхід”. Далі авторизуєтеся за допомогою ЕЦП (електронний цифровий підпис) або через будь-які картки, що підтримують BankID. Це “Приват”, банк “Південний”, “А-банк”, “КОНКОРД” та “Ощадбанк”.

Після авторизації можна голосувати на сторінці проекту.

Скріншот: gb.kyivcity.gov.ua
Скріншот: gb.kyivcity.gov.ua

Чому не варто боятися голосувати

Ніхто не зніматиме кошти з ваших банківських карток, переконує Сергій Лобойко – керівник групи “Електронна демократія” Реанімаційного пакету реформ і керівник Центру інновацій НаУКМА. Авторизація через BankID схожа на авторизацію через “Фейсбук”. Вона лише ідентифікує особу, а це не дає можливості “накручувати” голоси.

“Цю систему контролює НБУ. Їй довіряє половина дорослого населення України, яка використовує “Приват24”, “Ощад 24/7″. Не було жодного випадку нарікань на те, що десь були втрачені персональні дані, чиїсь рахунки були зламані. BankID не дає доступу до рахунків, а дає можливість ідентифікувати особу”, – наголошує пан Лобойко.

Боротьба за перемогу

У КМДА нам розказали, що адміністрація розраховує приблизно на 90 проектів-переможців: 80 мільйонів – для 40 великих проектів, а 20 мільйонів – для 50 малих.

Сергій Лобойко каже, що в боротьбі за голоси стратегія “усі проти всіх” не працює. “Автори мають об’єднуватись у команди, об’єднуватися навколо хабів, районів, спільнот. “Громадський бюджет” – це механізм зростання свідомості, це форма прямої демократії”, – зазначає він.

Оскільки один житель столиці може підтримати п’ять проектів, автори об’єднуються у команди з такою самою кількістю ініціатив. А далі – агітація: спільноти в соціальних мережах, розсилка в особисті повідомлення, презентації у школах й університетах і навіть оголошення на під’їздах.

Обмінюватися ідеями, пропозиціями, висувати зауваження автори й активісти можуть на спеціальній сторінці у “Фейсбук”.

Грошей у руки не дадуть – усе через ProZorro

Торік у ГБ-1 перемогли 63 проекти – наразі 20 уже реалізували. Серед втілених ініціатив, наприклад, музичний фестиваль Radioday free open air на стадіоні “Старт”, зал для скелелазіння у Київському політехнічному університеті, креативний простір Clever Space у Національному авіаційному університеті та навіть новий ліфт у поліклініці на вулиці Ентузіастів, 49.

Автори проектів, що перемагають у “Громадському бюджеті”, грошей у руки не отримують. Усе – послуги, обладнання – закуповують через систему ProZorro.

“Голосування за “Громадський бюджет” завершується. Тоді Київрада ухвалює рішення щодо фінансування проектів, які перемогли. Після цього районні адміністрації починають працювати з авторами. Наш проект Clever Space потрапив до Солом’янської райдержадміністрації. Вони проінформували нас про те, що необхідно створити графік реалізації, за яким ми працювали. Потім готували тендерну документацію і проводили закупівлі на ProZorro. Усі тендери відбулися, усе пройшло достатньо просто й швидко”, – розказав “Українському інтересу” автор проекту Clever Space Артем Стельмашов.

Щодо проектів-переможців від КПІ, НАУ та КНУБА Київраді довелося голосувати ще раз. Оскільки університети фінансує держбюджет, місто не може вкладати туди кошти. Тоді депутати вирішили все обладнання залишити на балансі столиці, але дати його вишам у безоплатну оренду.

Цікаві проекти

Редакція “Українського інтересу” дібрала декілька цікавих ініціатив, які, на нашу думку, заслуговують на реалізацію.

Освітній проект Kyiv Radio School, №465, малий проект. Автори планують створити школу радіожурналістики на базі міської радіостанції “Київ”. Обіцяють поставити голос і дикцію, допомагати засвоювати вивчене безпосередньо під час ефірів (gb.kyivcity.gov.ua/projects/465).

Авіакосмічний клуб, №93, великий проект. Авіамодельна лабораторія при Київському палаці дітей та юнацтва. Навчатимуть конструювати з нуля і запускати безпілотники (gb.kyivcity.gov.ua/projects/93).

Створення бібліотеки аудіокниг українською мовою, №283, великий проект. Автори розроблятимуть сервіс із аудіокнижками українською мовою – планують оцифрувати щонайменше 50 творів (gb.kyivcity.gov.ua/projects/283).

Місце відпочинку після здачі крові, №3, малий проект. Облаштування кімнати відпочинку для донорів при Київському міському центрі крові. Автори хочуть відремонтувати приміщення, встановити масажні крісла, кондиціонери й телевізор (gb.kyivcity.gov.ua/projects/3).

Повернення “Дніпрової чайки”, №492, великий проект. Відновлення у Києві легендарних змагань із судномоделювання. Реалізувати проект у разі перемоги автори хочуть уже наступного року. Обіцяють облаштувати тренувальний басейн, закупити нове обладнання для судномодельного гуртка в КПДЮ (gb.kyivcity.gov.ua/projects/492).

Макс Ковальов, “Український інтерес”

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]