Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день без автомобіля. Київ вже не вперше долучився до акції, та й взагалі на дорогах міста кількість велосипедистів постійно збільшується. Тільки за останні три роки приріст велосипедистів, за річним підрахунком, становить 10% у будні та 33% у вихідні.

У серпні цього року міська влада презентувала “Концепцію розвитку велосипедної інфраструктури в місті”, яка покликана створити комфортне середовище для “педального транспорту” і людей, які ним користуються.

“Європейська практика показує, що ефективним чинником для успішного та сталого розвитку міст є, зокрема, покращення міської мобільності, екології та активності і здоров’я громадян. І одним із рецептів такого розвитку є створення умов для пересування містом на велосипеді”, – каже Київський міський голова Віталій Кличко.

Кличко на велосипеді. Фото: Вести
Кличко на велосипеді. Фото: Вести

Так, презентована концепція передбачає створення у столиці 240 кілометрів веломаршрутів у найближчі роки (сам документ розроблений до 2025 року) та розвитку понад 1 тисячі транспортних, рекреаційних та приміських шляхів для нинішніх та майбутніх користувачів велотранспорту.

Водночас, місто сприймається небезпечним для їзди на велосипеді. 58% велосипедистів їздять виключно тротуарами і тільки 42% з них їдуть автошляхами у загальному потоці машин.

Велотранспорт потребує інфраструтурних змін

З іншого боку, у Києві сьогодні мінімальний попит на велотранспорт, переконаний директор аналітично-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

“Взагалі, це потребує великих інфраструктурних змін. Я бачив, як це робиться у Барселоні. Там свого часу, десь на початку XX сторіччя, повністю перепланували центр міста, там дуже багато доріг, де паралельно тротуарів, проїжджій частині прокладені велодоріжки. По півтора метри шириною в один бік і в другий, відокремлені тротуарами”, – пояснив він “Українському інтересу”.

Урбаніст привів приклад Італії, де їзда велосипедом – частина історичного процесу розвитку міст.

“Там дуже багато велосипедів. В Італії вузькі вулиці, дуже часто ними не може проїхати автомобіль, саме тому багато хто користується цим видом транспорту”, – зазначив наш співрозмовник.

Також Сергієнко звернув увагу на відмінність нашого та європейських кліматів. Якщо у тій самій Італії плюсова температура тримається і взимку, то у київських хуртовинах та морозах велосипед – не найкращий спосіб пересуватися містом. Розробники ж “Концепції” кажуть, що це стереотип. Проблема опадів і холоду вирішуються за допомогою використання “правильного” одягу, який можна знайти в спеціалізованих магазинах.

“Однак в багатьох частинах міста вже розмічені велодоріжки. Наприклад, вздовж набережних, по проспекту Перемоги”, – нагадав Олександр Сергієнко.

Водночас, велодоріжка – це повноцінна інфраструктурна одиниця, яка повинна бути відповідно облаштована, а не просто помічена фарбою. Погоджуючись із Сергієнком, слід зауважити, що у Києві такі велодоріжки не сприймаються самими містянами – там гуляють з дітьми, колясками, зупиняються, щоб поговорити по телефону, або ж взагалі облаштовують стихійну торгівлю.

Велодоріжка біля станції метро "Святошин". Фото: Український інтерес/Юрій Горбань
Велодоріжка біля станції метро “Святошин”. Фото: Український інтерес/Юрій Горбань

Користь велосипеда

Як би там не було, пересування Києвом на велосипеді має свої переваги:

– це підвищує безпеку на вулицях, бо через невелику швидкість руху (у середньому 15-20 кілометрів на годину) велосипеда повністю виключаються летальні ДТП;

– велосипед є екологічно чистим видом транспорту, тому кількість шкідливих викидів у атмосферу знижується, що позитивно відображається на здоров’ї населення;

– велотранспортом може користуватися будь-хто: він не має обмежень за віком, гендерними ознаками, на нього не потрібно отримувати права;

– велосипед у перевантаженому місті може бути не тільки найдешевшим видом транспорту (якщо порівнювати з автівками, які потребують палива та інших розхідних матеріалів), але і найшвидшим, бо з двоколісним другом не треба стояти в заторах;

– поїздки на велосипеді зміцнюють імунітет, серцево-судинну систему, що є найкращою профілактикою інфаркту, покращують роботу легенів, сприяють зміцненню м’язів та допомагають спалити зайві кілограми.

Читайте також: Інфаркт міокарда: хвороба, що “молодшає”. Як вберегтись?

До речі, у 2017 році велосипеду виповнюється 200 років. У 1817 році німецький професор Карл фон Дрез зробив макет, а вже у 1818 запатентував перший довколісний самокат, який отримав назву “машина для бігу”. Саме з 1817 року починається історія велосипеда, бо всі інші згадки про подібний вид транспорту до неї виявилися чи підробками, як у випадку з машиною Леонардо да Вінчі, чи журналістськими фальсифікаціями, як у випадку з самокатом графа де Сіврака 1791 року.

Читайте також: Без автівок: сьогодні кияни поїхали на роботу велосипедами (ФОТО)

І на завершення хотілося б згадати слова сера Артура Конан Дойля:

“Коли ви впали духом, коли день здається понурим, коли робота стає монотонною, візьміть велосипед і прокатайтесь на ньому”.

Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram