Скільки людей насправді загинули внаслідок Голодомору 1932–33 років? Чотири, сім чи десять мільйонів? Між істориками досі точаться дискусії, адже підрахувати точну кількість прямих та непрямих жертв дуже важко. Саме цій темі присвячена виставка “Голодомор-геноцид мовою чисел”, яка відкрилася у Києві до 85 річниці тієї страшної трагедії.

На виставці у Національному музеї “Меморіал жертв Голодомору” представлені різні оцінки демографічних втрат, починаючи з 1933 і по 2018 роки, що давали іноземні дипломати, історики, демографи та самі організатори Голодомору.

“Деякі науковці намагаються поставити крапку у демографічному аспекті Голодомору та припинити ці дослідження. Ми ж хочемо показати, що ці дані дуже різняться. Оцінки цифрам давали історики, демографи, краєзнавці, дипломати, дисиденти, а також самі організатори Голодомору. Оскільки зараз відкриті архіви з доступом до первинних документів, вважаємо, що такі дослідження мають лише розпочинатися, а не припинятися”, – зазначила генеральний директор музею Олеся Стасюк.

Читайте також: У Миколаєві вбили відомого українського дослідника Голодомору

Вона нагадала, що 1 вересня, за 85 днів до дня вшановування пам’яті жертв Голодомору, в Україні та світі стартувала акція  “Запалімо свічку пам’яті!”. На сьогодні свічка запалала уже в 12 країнах. Перший етап акції присвятили дітям, які стали жертвами страшного злочину. За документами системи народної освіти видно, що кількість учнів у школах істотно зменшувалася. Величезна різниця й між кількістю дітей, які народилися у 1932-1933 роках, і тими, які сіли за парти у 1939-1940. Скажімо, у селі Абрамівка на Полтавщині у 1940 році з 78 народжених дітей за парти сіли лише п’ять. Загалом, як показують дослідження, Голодомор забрав життя у 1,5 – 4 мільйонів дітей. А мільйони просто не народилися через його наслідки.

На відкриття виставки завітав міністр культури Євген Нищук. Він зазначив, що у руках сучасного покоління – відкриття історичної правди:

Міністр культури Євген Нищук. Фото: Український інтерес/Юрій Шкода

“Занадто тривалий час найбільша трагедія ХХ століття була під грифом “заборонено”. І зараз, коли дані відкриваються, ми не можемо дозволити собі ставити крапку у визначенні кількості жертв Голодомору. Зараз триває будівництво другої черги Національного музею “Меморіал жертв Голодомору”. Ми матимемо повноцінний музей. Ми маємо робити фільми, випускати книги. Ми маємо говорити правду і самі себе в цьому не заводити у якісь видумані дискусії, мовляв, де папірець. Ці папірці завдали нам великого болю упродовж тисячоліть. Є людське життя і це головне. І пам’ять про них є найголовнішою”, – сказав Нищук.

Митрополит Черкаський та Чигиринський Іоан благословив виставку і закликав усю українську спільноту не тільки не забувати трагічні уроки історії, а досліджувати їх, адже правда не може бути довго прихованою:

“Це було цілеспрямоване вбивство духа нашого народу, вбивство бажання мати свою державу, мову, знати свою історію. Ця мета досягалася у минулому столітті. І ця сила, яка продовжує воювати з нашою державою, намагалася знищити правду, підпорядкувати Україну, щоб ця правда не дійшла до широкого загалу. Щоб її не внесли у підручники для дітей. І на цій правді не виховалося таке покоління, яке стане недосяжним для Московської імперії. Але ця сила не врахувала, що історичним процесом керує Господь. Він сказав сказав своїм учням: “Настане час, де ніщо таємне не залишиться схованим”. І ми з вами живемо у цей час”.

Окрім відкриття виставки, у музеї відбулася презентація збірника матеріалів Міжнародної наукової конференції “Штучні голоди в Україні ХХ століття”.

Ірина Савчук, “Український інтерес”

Відтепер в українських школах посилено вивчатимуть історію Голодомору