G7: крихкий союз і видимість єдності

G7: крихкий союз і видимість єдності. Фото з відкритих джерел

Заключне комюніке саміту “Великої сімки” визначило підсумки дискусій лідерів провідних країн світу. Зокрема, домовилися про нові заходи у боротьбі із тероризмом, згадані були і міграційні виклики. Однак, саме через позицію Президента США не була підписана спільна угода про зміну клімату.

Головною тематикою, проте, було зобов’язання лідерів G7 сприяти прозорій, відкритій та взаємовигідній торгівлі. Відповідно, пріоритетом також визнана боротьба із наявністю протекціонізму заради вигод усім сторонам.

Лідери G7 також підписали і супутні комюніке документи: дорожню карту з питань гендерної рівності, план дій з питань інновацій та зайнятості, заяву у боротьбі з тероризмом. В цілому, проте, ці документи не внесли змін до подолання наявних проблем у світі, а іще більше продемонстрували світу «дипломатичну» видимість єдності.
Отож…

Сирія, КНДР, Україна та Росія…

Акцент у документі зроблено і на зовнішньополітичні виклики. Так, лідери “Великої сімки” засудили сирійську війну, що уже триває шість років. Вони закликали до припинення конфлікту та докладання зусиль до врегулювання ситуації під егідою ООН.

Необхідність подальшого політичного діалогу та національного примирення лідери G7 вбачають для Лівії. Крім того, у комюніке йдеться і про Північну Корею, яка поставила світ під загрозу, здійснивши ядерні випробування та запустивши балістичні ракети. У цьому зв’язку, “Велика сімка” закликає країну відмовитися від усіх ядерних програм та запусків ракет у майбутньому.

Країни G7 не дійшли згоди і щодо Росії. Ангела Меркель та Емануель Макрон намагалися закріпити можливість для нових санкцій у випадку порушення Мінських домовленостей. Проте, у фінальний документ увішла лише частина заяви, що “держави G7 визнають взаємозв’язок між тривалістю санкцій до моменту повного виконання Росією Мінську”. Водночас, “країни G7 готові до посилення санкцій у випадку таких порушень”. Увійшла до тексту комюніке і прагнення лідерів G7 поновити діалог з Росію щодо питань подолання спільних регіональних загроз.

Що ж до України, що підтверджується теза про важливість виконання Мінських домовленостей. Робиться наголос на зусиллях, що будуть докладені для вирішення кризи у “нормандському форматі”. Канцлер Німеччини Меркель саме під час двосторонньої зустрічі з Трампом обговорили ситуації в Україні. Тут, цікавим буде саме 29 травня, коли один із лідерів цієї “Сімки”, а саме Емануель Макрон, зустрінеться із президентом Путіним у Версалі.

Lost in export, lost in translation, lost in diplomacy?

Найбільш контроверсійними стали підсумки саміту для Ангели Меркель та Дональда Трампа. Німеччина стала предметом доволі різкої критики президента Сполучених Штатів ніби через надмірну кількість товарів, що присутні на американському ринку іще за день до саміту в Брюсселі. Зокрема, мова йшла про частку виробників німецьких автомобілів на ринку, яка, за підрахунками німецьких журналістів, насправді, склала лише 8%. Скандал посилився іще тим, що журналістам стала відомою позиція президента США по відношенню до німців – “погані та злі”… Цю інформацію почали спростовувати лідери ЄС, аргументуючи браком гарного перекладу та вирваних слів із контексту. Проте, зрозуміло, що для канцлера Німеччини ці заяви стали випробуванням на міцність та дотримання дипломатичних меж ввічливості. Ангела Меркель відверто констатувала, що час порозуміння між ФРН та США закінчився, оскільки існують серйозні розбіжності у поглядах Дональда Трампа та Німеччини.

Виступаючи у неділю 28 травня 2017р. у Баварії, вона закликала Європу та європейців до консолідації. Відповідно, адміністрації США довелося трішки “попотіти” та спростовувати коментарів президента щодо німецького населення.
Світ продовжує обговорювати навички “передової політики” Дональда Трампа. Він відкинув цілковито підготовлену декларацію головуючої країни, Італії, що стосувалася міграції та біженців. Це мав бути одним із головних документів, оскільки Італійська Республіка заявила пріоритетом свого головування саме подолання викликів нелегальної міграції та врегулювання потоків мігрантів з країн Африканського континенту. Крім того, були запрошені Президенти деяких африканських країн, присутність яких залишилась лише церемоніальною присутністю.

Неясність тез саміту говорить, що не стало зрозумілішим дії країн і після нього. Наявна видимість єдності “сімки”, насправді, виглядала як простий математичний приклад додавання: 6+1, коли “Велика шістка” прагнула переконати “Велику 1”.

Вікторія Вдовиченко – директор Інституту політики та урядування, спеціально для “Українського інтересу”