Адвокат Наталія Ткаченко: як отримати безоплатну правову допомогу?

Безкоштовний адвокат: де і як отримати безоплатну правову допомогу?Фото: "Український інтерес"/Олександр Бобровський

Можливість отримати якісну правову допомогу в Україні має бути доступна кожному. Адже дуже часто людина просто не може оплатити послуги хорошого юриста. Щоб вирішити це питання, держава у 2012 році ініціювала створення центрів безоплатної правової допомоги. Тепер вона розповсюджується як на кримінальні, так і адміністративні та цивільні справи.

Про те, хто може звернутися до центру, яку правову допомогу може отримати людина та як загалом працює державна програма, “Українському інтересу” розповіла адвокат регіонального Центру із надання безоплатної правової допомоги Наталія Ткаченко.

Хто має право на отримання безоплатної правової допомоги?

За словами адвоката, раніше програма діяла лише у межах кримінального процесу. Сьогодні вона поширюється і на цивільні, і на адміністративні справи.

“Це справи, які стосуються спадкування, розірвання шлюбів, отримання пенсій, певних виплат у зв’язку з ушкодженням здоров’я на підприємствах, стягнення моральних і матеріальних збитків. Звертаються малозабезпечені громадяни, інваліди, діти-сироти, учасники бойових дій тощо. Також мають право звернутися за отриманням такої допомоги, при наявності пільг, особи, які потерпіли у кримінальних провадженнях. Тобто, спочатку ця програма діяла щодо захисту осіб, які вчинили злочини, а тепер поширюється і на осіб, які постраждали від злочинів”.

Інфографіка: “Український інтерес”/Анастасія Туловська

Що потрібно для отримання безкоштовної правової допомоги?

Спочатку людина звертається у Центр надання безоплатної правової допомоги за фактичним місцем проживання. І надає певний пакет документів. При вторинній допомозі потрібно подати довідку, що підтверджує належність заявника до однієї з вразливих категорій населення, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу.

“У нас є кілька пільгових категорій, які мають право на таку допомогу. Щодо документів, все залежить від конкретної справи. Якщо це спадкування, то необхідно прослідкувати усі родинні зв’язки, наявність правовстановлюючих документів і т.д.”, – каже правозахисниця.

Уже за дорученням центру людині призначається адвокат, який вивчає питання і прогнозує, чи є підстави звернення до суду.

“Є такі категорії осіб, яким ми нічим не можемо допомогти. Тоді просто проводимо роз’яснювальну роботу, пишемо висновок, що підстав до звернення до суду не вбачаємо і перспектив у такій судовій справі також не має”, – зазначає адвокат.

Захист правових потреб переселенців

За словами Наталії Ткаченко, для осіб, які раніше проживали на тимчасово окупованих територіях, працює спрощена система отримання безоплатної правової допомоги. Вони просто надають довідку про переміщення. Центр перевіряє документи і призначає адвоката.

“У Києві дуже багато переселенців, які приходять за допомогою. Це взагалі окрема категорія людей. Вони приходять і пояснюють, що жили у Донецьку, мали свій бізнес, житло, автівку, а зараз не мають нічого. У мене є клієнт, який працює двірником, а на тимчасово окупованій території залишився бізнес і все, що набув за життя”, – розповідає адвокат.

За її словами, найчастіше переселенці звертаються з кредитними зобов’язаннями перед банками.

“Люди втратили все, але мають борги перед банком. І вони не можуть продати той бізнес чи те майно, щоб виплатити усе. Ця ситуація для них фактично зависла у повітрі. Також звертаються люди, які залишили там свої будинки. Але вони планують повертатися і ставлять питання про спадкування у судовому порядку”.

Фото: “Український інтерес”/Олександр Бобровський

Наталія Ткаченко додає, що держава лояльна до цієї категорії людей. І, що стосується кредитних зобов’язань, приймаються такі законопроекти і закони, якими стимулюють банки робити прощення і реструктуризацію боргів.

“Банк не може повністю пробачити борг, але ставки зменшують і не застосовують штрафні санкції. Тому я людей налаштовую використовувати усі ці можливості, перш ніж піти до банку. Необхідно зупинити нарахування пені. Бо за час судового процесу, нараховується величезна сума відсотків”.

Найважче у роботі – відмовляти людям

Як зазначає адвокат, до центру безоплатної правової допомоги звертається велика кількість людей. У кожного свої проблеми. Але не усім правозахисники можуть допомогти.

“Якщо ми не бачимо перспектив у розвитку справи, то нічого не можемо зробити. Намагаємося роз’яснити це людям. Бували випадки, коли зверталися із справою 30-річної давності. І коли ми говоримо, що за законом тут нічого не вирішиш уже, люди відмовляються слухати. Я розумію, що з добрим ніхто не звертається, але є ж норми, за які ми не переступаємо. Буває і таке, що люди, які отримують право на безоплатну допомогу, поводять себе так, ніби вони мене найняли на роботу і я чимось винна. Але ми добровільно можемо відмовитися від клієнта, якщо у нас різні правові позиції і ми не можемо знайти спільну мову”, – розповідає адвокат.

Людська вдячність замість великих гонорарів

Наталія Ткаченко зазначає, що для адвокатів центр надання безоплатної правової допомоги не є варіантом великого заробітку. Адже це не комерційний проект і він оплачується на рівні держави відповідно до діючих ставок.

“Не все вимірюється грошима. Іноді вдячність в очах клієнта має більше значення. Від цієї щирої людської вдячності я отримую задоволення, часто більше, ніж від гонорару. До того ж, програма не зобов’язує працювати тільки у центрі і не мати інших клієнтів. У мене є й інші справи. Взагалі, моя робота ніколи не змусить стояти на місці, кожного дня треба вивчати нове законодавство, з’являються нові прецеденти, і ми маємо створити з цього якийсь “велосипед”, який доїде до кінцевої точки. Я люблю свою роботу і зараз, коли досягла певного професійного рівня, можу сміливо сказати, що служу українському народу у той спосіб, який мені делегувала держава”.

Ірина Савчук, “Український інтерес”