Сьогодні, 27 вересня, свято Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього. Це одне з головних свят у східній християнській традиції. Походить воно з першої половини IV століття, коли у Єрусалимі було знайдено Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа.

Нині існує декілька версій цієї події. Точна дата віднайдення Чесного Хреста невідома. За переказами, це сталося 325 або 326 року. Згідно з сучасними богослужбовими книгами Православної Церкви, мати імператора Костянтина, свята рівноапостольна Олена, на прохання сина поїхала до Єрусалима, щоб відшукати місця, пов’язані з подіями земного життя Ісуса Христа.

Історія повернення Хреста Господнього

Зокрема, вона хотіла знайти Хрест, видіння якого стало для Костянтина знаком перемоги над ворогами поблизу міста Адріанополь у Фракії. Пошуки тривали довгий час, але результату не давали. Тоді вона почала допитувати про місце перебування Хреста у єрусалимських юдеїв. Врешті-решт один із них, на ім’я Іуда, вказав його ймовірне місцезнаходження – храм Венери.

Тоді Олена наказала зруйнувати той храм та розкопати цю місцину. Під Храмом Венери було знайдено Гроб Господній та три хрести, на одному з яких було розіп’ято Ісуса Христа.

Щоб перевірити, на якому саме розіп’яли Спасителя, на хрести почали класти покійника, якого на той час проносили повз розкопки. Коли людину поклали на Хрест Господній, мрець ожив.

Другий  варіант переказу виник у Сирії, у першій половині V сторіччя. У ньому віднайдення Хреста Господнього відносять до III сторіччя. У сказанні йдеться про те, що Хрест був знайдений Протонікою, дружиною імператора Клавдія II (269–270), а потім захований і знову знайдений у IV сторіччі святою Оленою.

Згідно з найбільш давньою, третьою версією подій (її наводили церковні історики V сторіччя: Руфін Аквілейський, Сократ і Созомен), Хрест був під святилищем Венери. Коли ж його зруйнували, знайшли три хрести, а також табличку з Хреста Спасителя і цвяхи, якими він був прибитий до знаряддя страти. Щоб дізнатися, на якому саме з хрестів  був розіп’ятий Господь, Єрусалимський єпископ Макарій запропонував прикласти по черзі кожен до важкохворої жінки. Коли та зцілилася після доторку до одного із них, всі присутні почали прославляти Бога.

Після того, як Хрест набув живого знамення спасіння, імператор Костянтин почав будувати низку храмів, у яких мали відбуватися богослужіння на честь цієї події.

У Православній Церкві це свято належить до 12-ти великих свят східної Церкви та має один день передпразництва і 7 днів попразництва. Суть цього свята полягає в тому, що цього дня прославляється добровільна жертва, принесена Богом заради спасіння людства, – розп’яття Сина Божого, Ісуса Христа.

Що не можна робити на Воздвиження

На Хрестовоздвиження, як і в будь-яке інше велике церковне свято, не рекомендується сваритися і з’ясовувати стосунки з близькими.

Забороняється займатися важкою фізичною працею, а також починати нову справу, оскільки вважається, що все піде прахом.

Варто зазначити, що в Україні це свято ще має назву Здвиження. Саме цього дня настають холодні дні й птахи відлітають у вирій. Тому цього дня ні в якому разі не можна ходити в ліс. Бабусі і дідусі в деяких населених пунктах до цих пір вірять, що в цей день лісовик перераховує лісових звірів і людині свідком цього точно не треба бути.

Окрім цього, радять не тримати двері відкритими, тому що з Воздвиження змії шукають місця для зимівлі і можуть заповзти в будь-який будинок.

Фото: Стародавня ікона Церкви Воздвиження Чесного Хреста в м.Копичинці (фрагмент)/uk.wikipedia.org

27 вересня: Здвигнення, птахи, змії та капусники

Воздвиження Чесного Хреста Господнього, Здвиження, Здвиг

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]