12 квітня найбільша та найстаріша українська скаутська організація “Пласт” відзначає 107 років із дня свого заснування.

У 1912 році в цей день відбулася перша присяга українського “Пласту”. Об’єднання виникло у Львові 1911 року. Його ініціаторами стали син Івана Франка Петро та Іван Чмола. Саме в цей період для українських молодіжних спілок був характерний різким підйомом патріотизму та цікавості до українських військових традицій.

Назва організації “Пласт” було використано як аналог англійського слова “скаутинг” (англійською scouting – розвідка). Слово походить від назви козаків-пластунів, які повзали по-пластунськи і виконували функції розвідників у козацькому війську

В “Пласті” на той час молодь навчали стріляти з рушниці та револьвера, робити далекі військові марші з наплічниками, сигналізувати, робити перев’язки тощо.

Протягом 1912 року пластові гуртки поширилися по всій Галичині. Австрійська влада ставилася прихильно до створення спортивних молодіжних організацій. Згодом оформився Організаційний пластовий комітет у 1913 році, який об’єднав розрізнені гуртки в масштабну крайову організацію.

Пластуни у здвиговому поході. 1914 рік.

Члени організації брали активну участь у розбудові та захисті своєї держави. Пластуни долучилися до визвольного руху та війн за незалежність Української та Західноукраїнської Народних Республік. Масовості пластовий рух набув у 1921 році з виходом першого українського підручника “Життя у “Пласті” за редакцією Олександра Тисовського. Такі організації виникали по всій території України, але радянська влада на Сході, а польська – на Заході провели масштабну операцію проти українських скаутів. Активістів винищили. Тому, починаючи з 30-х років організація розпочала підпільну діяльність, а з 1939 року – за кордоном.

Після Другої світової війни багато українців залишилося поза межами України. Вони організували пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Організація діяла в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Великій Британії, Австрії, Франції, Німеччині.

Перший після Другої світової війни великий збір пластунів – 1947, Міттенвальд, Німеччина

З 1985 року почався процес відродження і розвитку організації. У грудні 1989 року у Львові створили опікунську раду. Завдяки праці окремих осіб та підтримці нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. У 1990 році вони були у Львові, Дрогобичі, Бориславі, Луцьку, Києві, Донецьку. Найширше “Пласт” розвинув свою діяльність на теренах Львівщини. Міська рада Львова 22 лютого 1990 року затвердила “Статут пластового товариства”. Пластуни в еміграції активно допомагали розвитку організації в Україні. На початок 1995 року налічувалося 3 500 учасників.

Пластунка із лампадкою під час акції “Вифлеємський вогонь миру” 2006 рік. Фото: Yuriy Karatnyk
Пластунка із лампадкою під час акції “Вифлеємський вогонь миру” 2006 рік. Фото: Yuriy Karatnyk

На початок 2019 року “Пласт” в Україні об’єднує 8 500 членів різного віку, отже є найбільшою молодіжною організацією України. Сьогодні 118 осередків “Пласту” діють у всіх областях України. “Пласт” активно співпрацює з органами державної влади та громадськими організаціями, реалізує різноманітні соціальні та виховні програми. Протягом року пластуни проводять понад 100 виховних таборів різної спеціалізації, організовують заходи соціально-культурного та виховного спрямування, серед яких поширення Вифлеємського Вогню Миру, День Пластуна, Благодійний вечір Пласту тощо.

24-25 листопада 2018 року в Києві відбувся Крайовий Пластовий З’їзд, де прийняли стратегію “Пласту” до 2030-го року.

Читайте також: Українські скаути: як таборують пластуни в лісовій хащі


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.