В’ячеслав Васильченко
Лінгвіст, автор детективів, журналіст

В’ячеслав Васильченко. Мова: “Скалка” vs “качалка”

В’ячеслав Васильченко. Мова:
В’ячеслав Васильченко. Мова: "Скалка" vs "качалка"

Сьогодні наше розслідування знову взяло на мушку близькозвучні слова, у результаті сплутування яких, зрозуміло, виходять дурниці. Про такі випадки ми вже говорили в блогах “Не заблукати в трьох соснах“, “Допомагати, а не заважати“, “Пригода – не нагода, або “По німецькому показу” та ін. Тепер ідемо далі. Хочемо цими порадами застерегти від подібних недолугостей.

1. “Свідоцтво” vs “свідчення” vs “посвідчення”. У всіх цих словах той самий корінь (пор. свідчити – “1. Будучи свідком, очевидцем або обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь. 2. Бути, служити свідченням, доказом чого-небудь; доводити щось”).

Як відомо, у корені слова міститься основа його лексичного значення (про лексичне значення див. наш матеріал “Викиньмо це слово на смітник!“). Це означає, що вони родичі, споріднені за значенням. А суфікси та префікси те спільне для них значення модифікують (видозмінюють). Зрозуміти напрямок такої модифікації, нюанси значення, які цей процес у нього вносить, – отже, стати зі словом на “ти”, приручити його, зробити своїм, слухняним. Тож, уперед.

Свідоцтво: першим його значенням є “офіційний документ, який підтверджує, засвідчує певний факт або містить відомості про кого-небудь; посвідчення”. Воно входить до сталого сполучення метричне свідоцтво (“документ, що засвідчує внесення в метричну книгу акта про народження, шлюб, смерть”).

Прикметник “метричний” походить від застарілого метрика – “1. Виписка з метричної книги про дату народження; свідоцтво про народження. 2. Метрична книга”. (Щоправда, до слова “метрика” є омонім, який має значення “вчення про віршові розміри й ритми в поезії // будова вірша за певним розміром // розміри вірша”). Метричною ж книгою називається “книга запису актів громадянського стану (про народження, шлюб, смерть), на підставі яких видаються відповідні документи”.

Також у дореволюційній Росії було прохідне свідоцтво (“документ, який видавала поліція на час дороги особам, що їх засилали куди-небудь”). Слово свідчення має три значення: “1. Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь. 2. Повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем або обізнаною у певній справі людиною // Розповідь про що-небудь (у книгах, документах). 3. Давання показань на суді або на допиті; показання свідка”.

Стільки ж значень несе і слово посвідчення: “1. Дія за значенням посвідчити (“будучи свідком чого-небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь; свідчити”). 2. Офіційний документ, який потверджує якийсь факт або містить короткі відомості про кого-небудь; посвідка. 3. перен. Те, що є доказом правдивості чого-небудь, правильності якогось висновку, твердження і т. ін.”.

У юридичній сфері із словом “посвідчення” є низка кількаслівних назв. Насамперед це синоніми особове посвідчення / посвідчення особи / посвідка про особу – “документ, у якому записано основні відомості про його власника, а саме: прізвище, ім’я та по батькові, рік і місце народження, національність, місце проживання і т. ін.”.

Ще один юридичний термін – посвідчення про відрядження (“документ, що дається особі, яка виїжджає кудись для виконання якого-небудь службового доручення”. За радянських часів як синонім до цього терміна вживалася (хоч словник дає її з ремаркою “рідко”) назва “командировочне посвідчення” (це все та ж незрозуміло-навіщо-негативна-тенденція, що й “новомісяччя”, “добро пожалувати”, “милості просимо”).

2. “Складний” vs “складаний”. Насамперед скажемо, що є два слова склАдний і складнИй, які однаково пишуться, але по-різному звучать. Такі слова називаються “омографи”.

Перше слово має два значення: “1. З гарно збудованими, витриманими пропорційно частинами тіла. 2. Добре побудований, скомпонований (про твір, мову, письмо і т. ін.); зв’язний”. У другого їх значно більше: “1. Який складається з кількох частин, елементів і т. ін. // Який можна складати завдяки рухомому або збірному поєднанню частин. 2. Який відзначається взаємозв’язаністю багатьох частин. 3. Який становить сукупність багатьох взаємопов’язаних явищ, ознак, відношень, процесів і т. ін. // Мудрий, хитрий, вигадливий (про форму, будову і т. ін. чого-небудь). 4. З різноманітними й суперечливими якостями, властивостями, особливостями (про людину, її вдачу, почуття і т. ін.). 5. Важкий для розуміння, вирішення, здійснення”. Згадані слова треба відрізняти від слова складАний (“якого можна складати завдяки рухомому поєднанню частин”). У метро нас обов’язково попередять про заборону провозити речі на “складаних колясках / візках”.

3. “Уява” vs “уявлення”. Не знаю, як кому, але мені часто доводилося чувати фразу “уяви не маю”. Двічі шкода таких людей. По-перше, вони не мають здатності “образно створювати або відтворювати кого-, що-небудь в думках, свідомості”, у них немає “думки, свідомості, фантазії”. По-друге, вони у цьому ще й відкрито зізнаються. Чи друге – це подвиг? Не знаю.

До речі, слово “уява” також (хоч і рідко) має значення “те, що відтворене в свідомості; образ”. Закріпилося це слово і в низці усталених фраз: а) залишатися (залишитися) в пам’яті (уяві) – “запам’ятовуватися”; б) підноситися (піднестися) в уяві – “з’являтися, поставати в уяві (звичайно про чийсь образ)”; в) складається (склалася, склалося) думка (враження, уява) – “уявляється, здається комусь що-небудь”; г) складати (скласти) уявлення (уяву) – “в думках відтворити; уявити”; ґ) спливати (спливти) в уяві (перед очима, перед очі) – “уявлятися”; д) мати уявлення яке, про кого або що – “знати, уявляти кого-, що-небудь якоюсь мірою”…

Стоп! Так вони ж не те хотіли сказати!!! Не мати жодного (найменшого, ніякого) уявлення // не мати [й] уявлення про кого / що – “не знати про кого-, що-небудь навіть приблизно”. Ось що вертілося в них на думці, але вони робили помилку, замінюючи словом “уява” нормативне там “уявлення” (“1. Дія за значенням уявити (“Викликати у своїх думках, своїй свідомості який-небудь образ, картину, дію і т. ін. “). 2. Розуміння чого-небудь, знання чого-небудь, яке ґрунтується на досвіді, одержаних відомостях, якихось даних і т. ін. 3. псих., філос. Чуттєво-наочний образ предметів або явищ дійсності, що зберігається і відтворюється у свідомості людини поза безпосереднім впливом їх на органи чуттів”). І ще. В одинадцятитомному СУМі можна натрапити на фразеологізм не мати [жодного, найменшого] поняття – “не мати уявлення про що-небудь, не бути обізнаним з чимсь, не знати чого-небудь”. Але ілюстрації наведені з текстів Лесі Українки та Гната Хоткевича. А це, звісно, далеко не сучасна мова.

4. “Мийка” vs “мийниця”. Розмежуємо значення ще однієї групи близькозвучних слів. Мийка – це “1. Ганчірка, віхоть для миття чого-небудь. 2. Пристосування для миття, промивання чого-небудь; місце, де щось миють, промивають”. А от слів мийниця – два (знову омоніми). Одне з них має значення “жіночий рід до мийник (“робітник, який займається миттям, промиванням чого-небудь”), а інше називає “велику миску для вмивання, миття голови або посуду”.

5. “Скалка” vs “качалка”. На жаль, часто під впливом російської мови слово “скалка” вживають у невластивому йому значенні. Російське “скалка” – це “1. Круглый деревянный валик, на который наматывается выстиранное и высушенное белье для прокатки его вальком // Такой же валик, употребляемый для раскатывания теста на тонкие пласты. 2. (тех.) В ткацком станке – круглый вал, по которому проходит сматывающаяся с ткацкого навоя основа, или вал, по которому идет ткань, наматывающаяся затем на товарный навой”.

Тим часом наше скалка позначає зовсім інше і має… аж десять значень. Погляньмо: 1. Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. // Осколок снаряда, бомби і т. ін. // чого, перен., рідко. Те, що збереглося від минулого; залишки, уривки чого-небудь. 2. Тонка тріска, перев. сухого дерева. // Така тріска, якою освітлювали хати в давнину; лучина. 3. Тонка, гостра трісочка, гострий осколок металу, скла і т. ін., які застряли у шкірі, в тілі; скабка. 4. Тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо. 5. перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски. // Найдрібніші частинки речовини, що горить або жевріє; іскри. 6. перев. мн. Краплі жиру на поверхні рідини. 7. розм. Те саме, що більмо. 8. Деталь прядки на верхньому веретені. 9. діал. Скойка (“стулка черепашки двостулкових молюсків”). 10. діал. Кремінь у рушниці (“шматок мінералу “кремінь” для викрешування вогню”). Одним із цих значень воно входить у фразеологізм як (мов і т. ін.) скалка на оці (скалки на очах) [бути (сидіти)], синонімічний до як (мов і т. ін.) більмо на оці [бути] – “бути на заваді, дратувати”.

А тепер – про качалку. Це – “1. Кругла, гладко витесана палиця для розкочування білизни, тіста, вигладжування, вирівнювання одягу тощо. 2. Валик дивана, канапи. 3. розм. Те саме, що крісло-гойдалка”. Тобто російське “скалка” в першому значенні – це по-нашому “качалка”. А наша “скалка” – це зовсім-зовсім інше. А ви думали, що так усе просто? Аж ні. Але й не дуже складно. Тобто: упоратися нам із цим усім – під силу. А для того, щоб цю силу мати, можна походити в… качалку. Так-так, саме в качалку. На питання про те, “чи можна назвати мускулястого чоловіка качком а тренажерну залу качалкою; чи треба шукати замінників слову качати, наприклад качати воду – помпувати воду, качати файл – завантажувати файл, качати м’язи – тренувати м’язи; чи можна казати, що на реп-концертах народ качається” доктор філологічних наук Олександр Пономарів відповідає: “Качалка, качати – цілком українські слова. Їх можна вживати у всіх значеннях, зокрема і спортивному”. Як ви помітили, пан Олександр – професор з однією літерою “ф”. Тому – вірити йому можна.

До речі, мускулястий – те саме, що й м’язистий (“який має розвинені м’язи”). То гайда в качалку? Я це заняття полюбляю…

P. S. Розмовне гайда – це вигук, він уживається в значенні присудкового слова як заклик, спонукання іти куди-небудь: ідіть, ходім; а також – для позначення швидкого руху. А от сталий вислів гайда звідси означає “геть звідси”.

То як щодо качалки? Беремо на неї курс?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.