В’ячеслав Васильченко
Лінгвіст, автор детективів, журналіст

В’ячеслав Васильченко. Мова: навіщо п’яте колесо до воза?

В’ячеслав Васильченко. Мова: навіщо п’яте колесо до воза? Фото pixabay.com/

Сьогодні розслідуємо проблемні випадки слововживання, коли наші мовці використовують російські слова, хоч українська мова має в жодному разі не гірші свої (чи навіть їхні цілі синонімічні ряди). Причини таких непотрібних запозичень, що здійснюють руйнівний уплив на нашу мову, залишаються таємницею за сімома печатками. Павло Куляс, автор навчального посібника “Система − проти автоматизму суржику: Редакторський погляд”, навіть склав своєрідний рейтинг таких росіянізмів. Про них і піде далі наша мова.

1. Поступати. Недаремно цей непотрібний росіянізм поставлено на перше місце, адже його використовують наші одноплемінники найчастіше:

неправильні варіанти правильні варіанти
поступати по закону діяти/чинити за законом (згідно з законом, відповідно до закону)
поступати непорядно чинити (повестися, обійштися, зробити) непорядно
поступати несправедливо кривити (покривити) душею; чинити, робити не по правді; кривдити, скривдити /кого/
продукція поступає продукція надходить
поступили до лікарні потрапили до лікарні
поступати у власність переходити у власність

Ця табличка показує, як відбувається штучне збіднення нашої мови через насадження чужих слів. У наведеному випадку один непотрібний росіянізм витіснив цілу низку набагато точніших слів.

2. Затребуваний (запитаний, запотребуваний, затребований, востребуваний, витребуваний). На цей покруч можна часто натрапити в різних текстах. Водночас серед нашої лексики є значна кількість природних варіантів:

затребуваний на ринку має великий попит на ринку
вони незатребувані їх не потребують
незатребувані дослідниками поза увагою дослідників
суспільна затребуваність суспільна потреба / суспільний запит
затребувана газетою зацікавить газету
був затребуваний історією посів місце в історії
залишається незатребуваним залишається в неужитку 


3. Являтися.
Слово являтися (“те саме, що з’являтися“) використовується із невластивим для нього значенням під вливом російського слова “являться”: “Ігор Наконечний являється директром фірми “Руно”. У цьому та аналогічних випадках замість слова “являтися” слід або використовувати дієслово-зв’язку “є”, або ставити тире: “Ігор Наконечний є директором…” / “Ігор Наконечний – директор…”.

4. Переписка. Слово переписка в нашій мові називає дію “за значенням переписувати/переписати”. Знову ж таки під впливом російського омоніма “переписка” наші мовці називають так листування (обмін листами). Хоча у деяких контекстах можуть вживатися й інші варіанти: “роздруковані аркуші з смс-перепискою” – “…з SMS-повідомленнями”.

5. заставляти. Під упливом російського це слово вживають у значенні «примушувати (змушувати)» або «силувати» («спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь»): «…учнів засталяють працювати». Насправді слово заставляти означає «1. Ставлячи що-небудь у великій кількості, покривати всю поверхню або заповнювати весь простір. 2. Загороджувати, закривати когось, щось»: «Аудиторію заставили столами». Омонім до цього слова має значення «віддавати що-небудь у заставу кредиторові для забезпечення одержуваної позички».

6. Доля (дольовий). У нашій мові слово доля – це “1. Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини. 2. Стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь; майбутнє чогось”. Але його часто вживають (“спасибі” російському омоніму) у значенні “частка”.

збільшити свою долю на ринку збільшити свою частку на ринку
у нас є невеличка доля розчарування ми трохи розчаровані; є легке розчарування; ми сприйняли це з легким розчаруванням
не без долі гумору не без гумору
дольова участь пайова участь

7. Заказ (заказний). Насправді українське слово заказ – це “заборона”, ніякого “заказного” немає, зате є заказник “місце тимчасової заборони полювання”. Отже, тут теж зв’язок із забороною. А те, що називають цими словами наші безграмотні мовці (і, на жаль, часто серед них журналісти) – то замовлення й замовний.

8. Заключатися (заключення, заключати). Жодного з цих слів немає у словнику. Є лише близькозвучне заключний – “який завершує що-небудь; останній, завершальний”. Однак ними рясніють тексти багатьох видань. Нижче – правильні замінники конструкцій із цими покручами:

парадокс заключається в тому парадокс у тому; парадокс полягає в тому
на заключення скажу на завершення/насамкінець скажу
заключити контракт укласти контракт
заключення експерта висновок експерта
не заключає в собі не містить у собі

9. Наступати. Це слово має кілька значень, серед яких: “1. Ставати ногою, лапою і т. ін. на кого-, що-небудь. 2. З боєм рухатися вперед, переслідуючи противника; здійснювати наступ. 3. Рухаючись уперед, тиснути кого-небудь”.

Але багато наших мовців (знову ж таки під впливом російського “наступать”) вживають слово наступати із невластивим для нього значенням. Табличка допоможе виправити це:

наступила весна настала весна
смерть наступила вчора смерть настала/сталася вчора
наступає старіння настає/надходить старіння
наступили вступні іспити розпочалися вступні іспити
наступила темрява залягла темрява
тим часом наступила й сесія тим часом наспіла й сесія
у залі наступила тиша у залі запала/запанувала тиша

10. Неприглядний. Це ще один непотрібний росіянізм. Головне, що варто лиш зазирнути до словника – і знайдеш потрібне слово. Але ж… Ось як можна виправити цю ваду:

неприглядна хатка непоказна хатка
неприглядні епітети непривабливі епітети
неприглядність політиків убогість політиків

Проте, на жаль, непотрібних росіянізмів у нашому мовленні аж ніяк не десять. У табличці подаємо найпоширеніші з них та правильні їхні відповідники:

бахвальство  – хвастощі, вихваляння
благовидний зовнішньо пристойний
везти (повезло) щастити, таланити, добре вестися,

фортунити (розм.)

взятка хабар
виписка (з протоколу) витяг
виразити (подяку тощо) висловити
виручка виторг, уторгування
вклад у що внесок
впору саме час, якраз
всеціло цілком, цілковито, з головою
горделивий гордовитий, гордуватий, погордливий, гордовливий, гордливий
дебош, дебошир бешкет, бешкетник
допросили допитали
дружелюбно приязно
займ позика
залог застава
застінок катівня
затравлений зацькований
каракулі карлючки
кладовка комірчина
корзина кошик
кормити годувати
кормушка годівниця
кристально (чистий) кришталево
купля-продажа купівля-продаж
льготи пільги
наглядно наочно
нагрузка навантаження
накал напруга
накладна плата післяплата
нерозбериха плутанина, розгардіяш, каша
нУжди запити, потреби
обездолений знедолений
обслідування обстеження
палатка (на ярмарку) намет, ятка
перестань облиш
петля: хоч у петлю лізь у зашморг
погадай

/мені, циганко − з пісні/

поворожи
подавлений настрій пригнічений
попасти вцілити, влучити
поприще нива, поле, арена, цАрина
похудати схуднути; про обличчя − змарніти
прививати прищеплювати
приглянутися сподобатися, уподобатися, впасти в око (в очі)
пристальна (увага) пильна, неослабна, зосереджена
приступ (хвороби) напад
приходитися доводитися
ратувати за обстоювати що
ротозій роззява
скидки /сезонні цінові/ знижки
скритий прихований

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.