Незабаром Україна стане іншою державою. Реформа місцевого самоврядування продовжується. Президент Володимир Зеленський розпорядився “невідкладно завершити процес децентралізації, зокрема внесення змін до Конституції України щодо передачі реальної влади, фінансів та ресурсів на місця”. “Це вже надання нам карт-бланшу на проведення реформи”, – прокоментував рішення один із ідеологів децентралізації в Україні, директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак.

“Український інтерес” поцікавився в знаного експерта думкою про роль та місце місцевого самоврядування в державному устрої країни. До речі, 7 грудня відзначається День місцевого самоврядування. Цей день постає, як ушанування справді народного врядування, започаткованого в українській суспільній традиції ще за часів Русі.

Юрію Івановичу, реформа місцевого самоврядування чи не єдина успішна реформа, результати якої випереджають появу законотворчих норм. Для України – геть незвичне явище. За рахунок чого вдалося досягнути результатів?

Насамперед реформа готувалась майже 10 років і достатньо ретельно продумана. Зокрема, у частині принципів формування спроможних громад навколо центрів розвитку. Вона звільняє енергію ініціативних людей та спрямовує її на дії, результати яких помітні дуже скоро. Тому деякі ініціативи знизу випереджають законодавче забезпечення цих ініціатив.

Що ви думаєте про роль і місце місцевого самоврядування в українському суспільстві та державі?

У XXI столітті дуже швидко міняється світ. Виникають нові виклики, на які потрібно швидко реагувати. Традиційна схема централізованого управління дуже інертна. Тому в багатьох країнах почали децентралізацію – надання повноважень органам місцевого самоврядування, які вони реалізують на свій страх і ризик. Самоврядування – право на помилку. Яка швидко виправляється. Це стимулює розвиток громад і суспільства.

Якою має бути система місцевого самоврядування в Україні?

Я бачу самоврядування на базовому рівні – громади та на регіональному – в областях. На районному рівні я не бачу адекватних повноважень, заради яких потрібно створювати районні ради. На цьому рівні мають бути органи державної влади.

Реформа місцевого самоврядування передбачає, що, по суті, воно народиться. Ця реформа – це насамперед децентралізація влади. З філософської точки зору, влада, держава завжди мала монополію. Це величезна система примусу. Децентралізація означає, що ця монополія в певний спосіб ламається, тобто владу, умовно кажучи, можна поділити на державну та на місцеве самоврядування, яке зі свого боку теж ділиться на паралельні влади. Децентралізація передбачає те, що фактично одразу оминаючи регіональний рівень передаються повноваження на кожен рівень (область, район, громада), водночас вони не пересікаються.

В продовження попереднього запитання, якою ви бачите взаємодію громад із центральною владою? Де проходитиме вертикаль виконавчої влади, які вона матиме функції та повноваження?

Органи місцевого самоврядування виконують свої повноваження відповідно до закону, мають власні, закріплені доходи, трансферти з державного бюджету. Але вони мають бути підконтрольні органам державної влади на предмет дотримання ними законів і Конституції. Такий контроль здійснюватимуть префекти. Вертикаль виконавчої влади досить умовна – територіальні органи виконавчої влади на рівні області та району повинні мати свої визначені законом повноваження. Але обласний рівень здійснює координацію діяльності органів на районному рівні, а не пряме адміністративне управління.

Наразі офіс реформ презентує карти-пропозиції майбутнього адміністративно-територіального устрою країни. Наскільки ці зміни сприятимуть зміцненню місцевого самоврядування?

Зміцнюватимуть суттєво. Оскільки створюються громади, які потенційно є спроможними виконувати свої повноваження.

Децентралізація ж передбачає, що кожен рівень має бути спроможний виконувати ті повноваження, які йому надаються. І ось тут як раз необхідна реформа адміністративного устрою. Тому що 95% сільських рад, що існують, неспроможні виконувати ті повноваження, які мають надаватись на базовому рівні. По-друге, у нас було 11 тисяч сільських рад на 27 тисяч сіл. Ну які права у тих 11 тисяч? Ця ситуація ненормальна. Які реальні функції виконує сільська рада? Дерибанить землю на свою користь. Усі рішення все одно проходять в районі.

У районі зараз міський голова та голова райадміністрації один із одним воюють. Щоб цього не було, держадміністрації будуть присутні лише у великих районах – їх буде всього 100 (зараз є 490 районів). Водночас реформа передбачає наближення центрів надання послуг до людей, де не має держадміністрацій. Якщо у нас зараз 490 районів та 170 міст обласного значення, то стане 1 400 громад. Фактично район ділиться на 2,5. Тут надаватимуть базові послуги, які найбільше потрібні людям: це насамперед благоустрій території, ремонт і утримування шляхів, навчання, лікування, функції державних органів, безпека, соціальний захист, реєстрація актів.

Такий підхід вирішує цілу низку проблем, найперше економічних – знімаються адміністративні бар’єри для приходу інвестора, бо інвестор у дрібні сільські ради чисельністю менше 3,5 тис осіб в принципі не з’являється, там не з’являється жодної активності, навіть дрібної переробної промисловості. Тут знімається адміністративні бар’єри і, як не дивно, знімається демографічна проблема. Це єдиний спосіб врятувати село від вимирання – далі 15 кілометрів від міста люди збираються і виїжджають. Іде спустошення сільських територій. Реформа передбачає наближення центрів надання послуг у середньому до 11 кілометрів у сільській місцевості.

Чи підтримують ці зміни місцеві еліти? Адже чим швидше стане на ноги місцеве самоврядування, тим швидше прийде кінець громіздким і не завжди ефективним районним адміністраціям. Не впевнений, що усюди одностайно зустрічають зміни. З якими проблемами стикаєтесь?

Спостерігається саботаж на районному рівні. Приміром, в Острозькому районі на Рівненщині до цього року не було створено жодної ОТГ.

Тому на 5 році реформи ніяк не вдається завершити добровільне об’єднання територіальних громад. Окремі державні чиновники на місцях протидіють цьому. Нагальною є потреба укрупнення районів.

Базовий законопроєкт – Про засади адміністративно-територіального устрою України 8051 так і не був ухвалений. Противники реформи можуть скористатися цим.

Цей законопроєкт потрібно розглядати комплексно, разом із законом про адміністративно-територіальний устрій. Але реально він може запрацювати тільки після внесення змін до Конституції.

Нова влада намагається прискорити децентралізацію. Дострокова децентралізація – дострокові вибори. Чомусь результат реформ має працювати на вибори, а не на добробут людей…

Без змін до Конституції провести дострокові місцеві вибори по всій Україні неможливо. Прискорення ж децентралізації логічне й очікуване.

Чи не виникає потреба напередодні місцевих виборів чітко виписати регламент: хто і які має права та обов’язки, чим володіє, оформити відповідні акти тощо. Інакше замість чіткої місцевої влади оберемо хаос.

Законодавство достатньо докладно описує порядок діяльності органів місцевого самоврядування. Хаос там, де законів не читають. Тому вкрай нагальною є потреба встановити адміністративний нагляд за легітимністю діяльності ОМС.

Як на вашу думку, чи є потреба в певному буферному періоді, коли влада (протокольно) з кількох районів передаватиметься у новий укрупнений? Ідеться про оформлення усіх майнових документів.

Такий законопроект готується.

Реформа місцевого самоврядування – вистраждана. Є надія, що вона нарешті добереться до логічного завершення, з чим вас особисто, Юрію Івановичу, охоче привітаємо. Оскільки найзатятішого прихильника реформи самоврядування, аніж ви в Україні важко віднайти. Якою ви бачите самоврядну Україну майбутнього?

Успішною.

Історію не перепишеш. Та все ж запитаю, чи мала б Україна проблеми з Кримом, Донбасом, якби реформу удалося здійснити на початках Незалежності?

Мала б все-одно. Бо були ілюзії щодо миролюбності Росії. Розуміння того, що це природний та одвічний ворог, приходить тільки зараз.

Наше традиційне запитання: у чому полягає, на вашу думку, Український Інтерес?

У потребі постійно дивувати світ. Це створює додану вартість і виводить із сірої зони країн-невдах.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram