Зоряна Ляшенко змінила пейзажі рідного Івано-Франківська на мальовничу Каталонію у 1999 році. Там вона захистила диплом медсестри, закінчила кілька магістратур із різних спеціалізацій. Наразі вона практикує медицину в Іспанії, має дозвіл на власний прийом та виписування рецептів. Основна її робота – у будинку для літніх людей, також чергує в різних шпиталях та на ургенціях. Наприкінці березня у жінки діагностували COVID-19. Поки міністерство охорони України звітує про трішки менше, ніж півтори тисяч випадків захворювання, “Український інтерес” поспілкувався з пані Зоряною, яка перебуває в епіцентрі пандемії.

“Бажання повернутися в Україну в мене не було. Щоб я захотіла, має змінитися суспільство. Річ не в грошах, а у ставленні людей один до одного. Коли почався карантин, думки, щоб повернутися на Батьківщину не виникло. Я все-таки емігрантка, а не заробітчанка. У нас в Каталонії карантин почався 13 березня, по всій Іспанії – 14-го. Моя донечка не пішла до школи. Як і в Україні почалося із закриття навчальних закладів. Я на роботу ходила, тим паче, що я – медична працівниця і знала, що мене обмеження не торкнуться.

Мій чоловік – індустріальний електрик, і він також ходив на роботу. На вулиці вже тоді не було людей. Ті поодинокі, хто виходив, робили це в масках і рукавичках. На входах до крамниць видавали рукавички й дезінфікували руки. І це з найперших днів карантину”, – розповідає пані Зоряна.

Ще в п’ятницю 13 березня жінка була на чергуванні й приймала пацієнтів. Перші огляди та попередній діагноз за нею, далі втручається лікар. За її словами, уже до неї приходили люди із симптоматикою коронавірусної інфекції, проте тоді тестів на COVID-19 ще не робили, а в лікарів не було відповідного захисту.

“Я особисто працювала в масці та рукавичках, а мої колеги навіть без масок. У понеділок, 16 березня, мала вихідний, пішла закупитися на тиждень, щоб зайвий раз не ризикувати, адже постійно це роблю на роботі. До речі, в магазинах потрібно тримати дистанцію, також не можна брати більше трьох одиниць товару.

Перші симптоми я відчула через два тижні від початку карантину. 26 березня знову був вихідний. Перед тим я працювала сім днів на 12-годинних змінах. Прийняла дуже багато інфікованих людей упродовж цього періоду. Так, мені зателефонували з роботи й сказали, що сімом людям зробили тест. Згодом я відчула себе зле – з’явилася ломота в тілі, але не дуже на це звернула увагу – списала все на втому, адже перед цим пропрацювала стільки часу. Наступного дня вранці я почувалася непогано, а по обіді мусила взагалі лягти. Слабкість була такою, що я просто валилася з ніг. Не розуміла, що зі мною відбувається, або, точніше, не хотіла розуміти. У суботу, 28 березня, з роботи мені повідомили, що з тих семи людей, кому робили тест, у чотирьох він показав позитивний результат. Усіх їх приймала я – перебувала з ними на огляді в безпосередньому контакті. Так склалося, що ця хвороба торкнулася мене”, – розповідає пані Зоряна.

По симптомах так валить грип, але сильніше – таке враження, ніби щось висмоктує сили.

“Ще до того, як я дізналася результати тесту, самоізолювалася, – продовжує жінка. – Чоловік через двері передав мені їсти, я зрозуміла, що не відчуваю смаку. Мама посмажила пляцки – їхнього смаку неможливо не відчути. Це не те, щоби був притуплений запах чи смак – це був повний нуль. Людині, яка цього не пережила важко уявити. Чотири дні трималася температура 36,9 – це вже рахується субфебрильною температурою у тих, у кого зазвичай нижча температура, ніж ми звикли вважати нормою. Дуже сильний головний біль, слабкість, ломота у всьому тілі, згодом з’явився сухий кашель. Дякувати Богу, не було задухи. Аж зараз трішки почала відкашлювати мокротиння. 30-31 березня була страшенна тахікардія, що я навіть не могла спати, дуже боліло в грудях.

31 березня температура піднялася в моєї 78-річної мами. Симптоми були ті самі.

Важливий момент – однаковий і тут, і в Україні – ми відразу зателефонували сімейному лікареві. Мені дали лікарняний і прийшли зробити експрес-тест. У середу ми поїхали до шпиталю. Я не хотіла турбувати своїх колег, бо знаю наскільки вони завантажені і як зараз важко, тому ми звернулися в той заклад, де приписані. Зробили рентген, який показав, що в обох чисті легені. Також була кардіограма. Тахікардію могла викликати реакція організму на присутність вірусу. У нас в обох був легкий перебіг хвороби. Із четверга температура в мами спала, але 5 квітня знову піднялася.

Що два дні нам телефонують – моніторять зі шпиталю. Протягом цього часу єдині ліки, які ми приймали – парацетамол, саме те, що є в протоколах. Загалом більше ніяких ліків приймати не можна. Антибіотики й решту дають лише в разі пневмонії і тяжких випадків. Без потреби їх не приймають”.

За словами пані Зоряни, наразі хвороба трішки слабшає. Пік в Іспанії минув наприкінці березня – на початку квітня. Утім, епідеміологи попереджають про другу хвилю. У Барселоні наразі готуються польові шпиталі. Ніхто не припиняє підготовок до можливого великого піку. Уся охорона здоров’я в цілковитій готовності. Вулицями ходять військові, які їх дезинфікують. Ті дані, що зараз оприлюднюють, тішать тамтешніх: коли ти бачиш, що смертей вже умовно не тисяча, а шістсот, з’являється надія на покращення.

Маємо розуміти, що перехворіти має велика кількість людей, якщо не всі. Дякувати Богу, що у 80% буде легкий перебіг, який не потребує шпитального втручання.

“Люди в Україні, які протестують проти карантину, вважають, що порушують їхні конституційні права. А як щодо заходів в Італії, в Іспанії, в Німеччині й інших країнах? Мені наводять у приклад Швецію, де немає суворих обмежувальних заходів. Там зовсім інші люди, які звикли тримати дистанцію. Хоча, відносно кількості заражених там доволі високий рівень смертності. Рано чи пізно й там буде суворий карантин. Я ж наводжу в приклад Велику Британію, прем’єр-міністр якої довго був проти карантину і вважав, що потрібно пропустити хворобу крізь дітей для вироблення колективного імунітету. Зараз він у реанімації. Мені дуже шкода його, але це явний приклад, що потрібно думати”, – наголосила вона.

На своїй сторінці на Facebook Зоряна Ляшенко розповідає про заробітчанок, які хворі опинилися в скрутній ситуації за кордоном. Фото: Facebook/Zoryana Lyashenko

Пані Зоряна переконана, що наразі дуже багато розповсюджується фейкових новин, в YouTube забагато лікарів, які не перебувають в епіцентрі біди, але розповідають свої версії та історії:

“Потрібно дивитися правді в очі: ВООЗ оголосила це пандемією, заражені майже всі країни світу. По домівках помирають самотні люди. У резиденції, де я працюю, підтверджено 46 хворих, але це далеко не всі. Пацієнти просто згорають, і це відбувається протягом кількох годин. Зараз ідуть свята, наші люди збираються разом, і це – чудово. Але, якщо ми зараз почнемо зустрічатися з нашими батьками, бабусями, дідусями, то ці свята можуть стати останніми, які ви відзначаєте всі разом. Взяти, наприклад, мою родину: чоловік перехворів легко, ми з мамою тяжче, а п’ятирічній донечці – нічого, але це не означає, що вона не може бути переносником. Привезіть продукти під двері, зателефонуйте по відеозв’язку, але дайте їм можливість ще не раз відсвяткувати щось.

Фейкова інформація – це лише частина біди. Наразі влада, МОЗ не подають справжню статистику. Мої колеги з Івано-Франківська розповідали, що реальних смертей більше, ніж офіційних. Тому наші люди не розуміють серйозності: така вже природа, поки біда не торкнеться, то не схаменемося. Дуже важливо розповідати правду. Не потрібно лякати, але давати реальну статистику. Так, симптоми схожі з грипом, але переноситься COVID-19 набагато складніше.

Ще одна проблема – дуже висока контактність цього вірусу. Він майже всюди на поверхнях. Причина такої високої смертності в тому, що він вражає людей із діабетом, серцево-судинними чи автоімунними захворюваннями, літніх людей, гіпертоніків. Саме в цих категорій людей виникають ускладнення. Загалом, не потрібно боятися перехворіти. Утім, ніякого самолікування, ніяких теплових процедур чи інгаляторів. Потрібно звернутися до сімейного лікаря і самоізолюватися, щоб захистити найуразливіших. Ліків немає – є симптоматичне лікування. Зайвим не буде вживати багато води: як при будь-якому ГРВІ, щоб вимивати токсини, якими вірус нас убиває”, – радить медсестра.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram