Тарас Крамаренко є одним із майстрів витинанок, членом Національної спілки майстрів народного мистецтва, учасником багатьох виставок як в Україні, так і за кордоном. Пан Тарас належить до тієї невеликої когорти людей, хто пізнав секрети художнього вирізання.

Тарасе, наскільки зараз таке мистецтво, як витинанка, розповсюджене в Україні?

Взагалі, якщо почати цікавитись витинанками, ви знайдете багато майстрів цієї справи. Більшість із них займаються витинанкою для себе. Професійних майстрів в Україні можна нарахувати сотню. Людей, які є членами Спілки так би мовити визнаних творців в Україні декілька десятків. Особисто я став членом Спілки з 2005 року.

Як правильно робити витинанки? Чи є якась класична техніка?

Кожен митець іде своїм шляхом, можна лише навчитися техніці роботи з інструментом, не більше. А творчість – то вже від душі. Усі мої роботи – це результат моїх власних фантазій. Принцип витинанки досить простий: береш папір і відтинаєш (відрізаєш) зайве. Ще Мікеланджело на питання “Як роботи скульптуру” сказав, що потрібно лише взяти шматок мармуру та відсікти все зайве.

Як часто ви берете участь у виставках і де саме?

Зазвичай я їду на запрошення місцевої влади, які влаштовують такі виставки до свят й інших пам’ятних дат. Взагалі перевозити витинанки досить важко. Раніше я робив витинанки в багетах і під склом, а зараз закуповую сучасніший і легкий матеріал для рам (пластик і алюміній). Я люблю брати участь у таких закладах, але найбільше запам’ятовуються ті виставки, коли до тебе ставляться не як до фону заходу, який оздобили витинанками, а коли майстер є повноцінним учасником композиції.

Як саме виникла витинанка і коли?

Витинанка виникла разом із появою паперу в Китаї. Тобто батьківщина витинанки – це Китай, адже винайшовши папір, китайці почали з ним працювати. І зараз витинанка є популярним видом мистецтва в Піднебесній, вона має свою впізнану стилістику.

Українська витинанка вже має свою регіональну відмінність. Прийшовши в Україну, витинанка набула регіональних рис, пов’язаних із нашою культурою і традиціями. Витинанка проявила себе в козацьку епоху як кустодія (захист печатки на документах). Спочатку печатки були воскові, а потім сургучеві. Для того, щоб печатка не ламалася, адже документи переміщались, печатку прикріпляли до паперу. Тобто печатку ставили одразу на папір, разом із краплею сургучу знизу. Оскільки папір добирали для цього тонкий, тож печатка відбивалась і на папері, і на сургучі. Краї цього аркуша ажурно оброблялися. Образно кажучи, робилась така-собі сніжинка.

Витинанки були складні та прості, це міг бути й просто клаптик паперу з простими візерунками, а могли бути такі, що мали складні сюжети. Навіть, кажуть, були такі надскладні витинанки, які мали форму конверта, що замикався, і для того, щоб мати доступ до документа, потрібно було розривати папір.

Пік популярності витинанки в Україні прийшов на ХІХ століття. Тоді папір поширився не лише на вищі прошарки суспільства, а й на село. Люди помітили, що з паперу можливо виготовляти прикраси й оздоблювати оселю. Навіть традиція розписувати піч у деяких домах замінилася традицією приклеювати вирізаних півників та інші декорації з паперу. Прикрашались вікна, стіни й міжвіконня паперовим мереживом. Усе могло бути оздоблено витинанкою. Ця традиція на селі зберігалась до 80-х років минулого століття. Якщо ви пам’ятаєте, ще кілька десятків років тому на селі ставили у дворі намети на весілля, і ці намети прикрашалися витинанками.

Наприкінці ХІХ століття на заході Україні проходили виставки народного мистецтва, де були представлені витинанки вже, як частина арткультури. Вважається, що витинанка поширилася на всю територію України, але найбільшої популярності вона набула на Прикарпатті, Поділлі та Придністров’ї. На Поділлі витинанки виконували роль шпалер на стінах і навіть килимів, а також використовувались, як фіранки. А от на Прикарпатті прикрашалися стіни навколо вікон і сволоків (балки, які підтримують стіни в будівлях).

Які найпоширеніші види витинанок і що вони найчастіше зображають?

Зображення завжди залежать від фантазії майстра. Звичайно ж сюжетні витинанки зображають людей, тварин, рослини, та навіть предмети побуту й будівлі. Найчастіше сюжетні витинанки зображають сюжети подій, які відбуваються в певному регіоні. На моїх зображеннях ви можете побачити як історичні сюжети так і візерункові. Але тут немає жодного писаного правила, адже витинанка є частинкою внутрішнього світу свого майстра.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram