400 доларів на рік – настільки багатшим стає середньостатистичний європеєць завдяки розвитку інновацій (із розрахунку приросту ВВП на душу населення). Водночас в Україні, як зазначає очільник уряду Гройсман, цей показник менше одного відсотка – 50 центів. Однак Україна також розвиватиме сучасні технології: у бюджет-2018 закладено фінансування Фонду підтримки інновацій, що має стати першим кроком для розвитку цієї сфери. Адже для зростання економіки необхідні нові підприємства, зокрема й стартапи.

Засновник Sincere Technology-лабораторії Рон Фрідман пояснив “Українському інтересу”, яким має бути сучасний бізнес в Україні, які перші кроки необхідно зробити та як не зупинитися на півшляху. Компанія 22-річного підприємця створила сучасний кардіограф, який рятуватиме людей від серцево-судинних захворювань.

Найчесніша бізнес-модель: як заробити мільярд

Якщо коротко описати сучасний бізнес – це знайти проблему, вирішити її та заробити на цьому. Як каже співзасновник Університету Сингулярності Пітер Діамандіс: “Хочеш заробити мільярд доларів, опиши проблему мільярда людей”. На мою думку, це одна з найбільш чесних бізнес-моделей. Може здатися, що вона дуже філософська й сказано це суто для краси. Але якщо задуматись, коли ти вирішиш локальну проблему кожного з мільярда, вони заплатять за це, умовно, по одному долару.

Рон презентує свій продукт міському голові Києва Кличку. Фото: Український інтерес/Антон Владиславський

Відкриття компанії – це послуга, яка надається державою

Можна скільки завгодно говорити, що я ніколи не почну бізнес в Україні, тому що тут погана юридична система. Але в чому проблема? Ми ж по факту ведемо тут бізнес, платимо зарплати та частину податків. Але юридичну особу ми оформили в іншій країні. Так, Україна поки не готова юридично якісно обслуговувати стартапи, які відрізняються від класичного бізнесу. Але якщо держава побачить у цьому прибуток, вона це зробить – лише питання часу.

Звісно, мені хотілося б платити усі податки компанії в Україні, а не в іншій державі. Але не 20-40%, а, припустимо, 5%. Адже є країни, які адаптували свою економіку під стартапи, малий і середній бізнес, а також надали можливість адекватного оподаткування та електронного обігу документів. Ніхто не проти платити податки тут, але вони мають бути виправданими. Це декілька критеріїв конкурентного середовища: можливість ведення бізнесу, податкова система, прозорість та безпека.

Якщо держава почне отримувати прибуток від стартапів, вона адаптує свою економіку, як це зробили інші держави.

Я зараз можу відкрити компанію там, там і там. І я порівнюю та обираю, де краще це зробити. Так само, як я обираю свій комп’ютер. Важливі ціна, рівень електронного документообігу, швидкість реакції влади на мої дії та можливість працювати в єврозоні. Я просто обираю найоптимальніший варіант. Україна поки до цього переліку не входить. Але я впевнений, що щось для цього робиться і є дуже багато молодих людей, які здатні це змінити.

Уже зараз стало трохи легше: кількість документів для створення ТОВки суттєво зменшилась. Якщо раніше їх необхідно було 15, то зараз їх об’єднали в єдині бази – тепер стало два-три.

Зрозумійте, що відкриття та обслуговування компанії – це послуга. І наша держава має зрозуміти, що це сервіс. І якщо зробити хороший сервіс, тут не тільки українці створюватимуть компанії, які котуватимуться у світі, а й іноземці.

Фото надане Роном Фрідманом

Як зароблятиме майбутня Україна

Мені дуже хочеться, щоб Україна стала не просто стартап-нацією, як про це зараз активно пишуть у пресі та кажуть політики. Люди мають зрозуміти, що набагато простіше, краще та більш прибутково створювати щось нове – кожний у своїй галузі. Це необов’язково мають бути технології. Коли ми продаємо новий готовий продукт, ми створюємо нову економіку та нові блага. Запевняю, творець нового продукту та держава заробляють у сотні разів більше, ніж той, хто перепродає якусь послугу чи товар.

Найбільший кейс України в тому, що ми продаємо зерно. Так от, продаж сировини – найпримітивніший бізнес. Якщо ми із цієї сировини створюватимемо продукт і продаватимемо його, то самостійно зможемо вкладати у нього додану вартість. Від створення продукту можна отримати робочі місця та збільшену націнку: не 15% від сировини, а, скажімо, 100%. Ми не повинні продавати сировину, ми повинні продавати готовий продукт. І це стосується усіх сфер економіки. Якщо говорити про технологічну сферу – не продавати мізки на вагу кілограмами за тисячі доларів, а створювати щось своє.

Досвід не можна ні придбати, ні продати

Його навіть із книжки не отримаєш. Я не кажу, що у мене великий досвід, але він більший ніж у багатьох підприємців мого віку. Тому що я чимало де побував, багато чого бачив. У мене були злети і падіння: бувало навіть витрачали свої кошти та залишались із нічим.

Щоб отримати досвід, необхідно починати щось робити. Іншого шляху немає.

Працюючи на когось, ви завжди відчуватимете, що за вас хтось вирішує. Дуже важливий момент, коли є ти й більше нікого. Коли ви працюєте на якусь компанію, ви чітко знаєте, що о шостій закінчується робочий день і вас це більше не парить. Є люди, які за вас подумають і владнають усі питання. У певний день дадуть зарплатню, а ви навіть не знатимете, звідки вона береться. Все одно рішення залишається за людиною, на яку ви працюєте. Уявіть, що ви щодня сідаєте за кермо поруч із інструктором. Ви потрапляєте у ті ж ситуації, він вам усе пояснює. Але запевняю вас, коли ви сядете за кермо без нього, нічого з цього повторити не зможете через відсутність власного досвіду. Так от із бізнесом аналогічна ситуація.

Як бути, якщо опускаються руки

Я гадаю, думка про те, що нічого не вийде, з’являлася у кожного молодого підприємця-початківця, у якого нервова система, скажімо так, ще не сформувалася. Звісно, бувають моменти розчарування, коли все йде-йде, а потім щось не виходить. І щоразу опускаються руки. Є такі щосекундні слабкості, які ми нівелюємо. Настоянку якусь спеціальну не п’ю. Це віра у себе, у продукт і незламність духу.

Усі твої колеги працюють у якихось компаніях, заробляють тисячі доларів, а ти сидиш у свого друга в квартирі, безкоштовно щось робиш, ще й останні гроші витрачаєш. Ось уже зараз є зарплати тисяча-півтори доларів, що дуже непогано для України. То у чому проблема? Мені принципово нецікаво працювати на когось. Оскільки вважаю, що можу об’єднувати навколо себе людей, створити гарну команду, якій буде цікаво займатися проектом і разом його розвивати. Мотиваційно так набагато легше. Бо ти знаєш, що цей час витратив для себе та своєї компанії.

Коли працюєш на когось, дуже важко наповнити це для себе якимось великим змістом. Лише уявіть: є люди, які виконують рутинну роботу, сидячи в одному кабінеті більше 20 років. Але найголовніше, що так дуже важко зрозуміти свою персональну місію – відповісти на питання: навіщо я це роблю? Чи став я корисний людству? Що я додав нового до загальних знань та досвіду цивілізації? Я розумію, що говорю про вищі матерії, але особисто мені так простіше жити, щовечора відповідаючи на такі філософські питання. Вважаю, що прогресом керують навіть не вчені, а підприємці, хоча безмежно поважаю науку.

Фото надане Роном Фрідманом

Український інтерес

Необхідно відійти від парадигми “моя хата скраю”, а бути залученими до процесу та стати відповідальними з активною соціальною позицією. І нарешті за останні три-чотири роки ми показуємо, що у нас є власна думка.

Необхідно відійти від сировинного менталітету. Тому що сировину продавати просто. У нас усі бізнесмени хочуть заробити тут і зараз. От майже всі підприємці мають таку хворобу: хоч ми заробимо 30%, але за місяць чи два тижні. Тобто ніхто не грає, як кажуть американці, у довгу. А такі компанії як Google, Apple та Facebook не заробили свої гроші за тиждень-два. Вони працювали на довгу перспективу. І мені здається, що нашим бізнесменам потрібно прищепити це бажання, а не швидкої наживи чи спекуляції. Цього треба навчитися: не боятися, щось втрачати, але внаслідок заробити набагато більше. Це атрибут класної, квітучої нації.

Спілкувався Антон Владиславський, “Український інтерес”

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]