Простір неформальної освіти – старт для молодих науковців

Простір неформальної освіти - старт для молодих науковців. Фото: Український інтерес/Юрій Горбань

Українська молодь прагне розвивати науку в нашій країні, рухатись уперед. Однак вона зіштовхується з низкою проблем: з чого почати свою діяльність, де отримати фінансування. Одне із вирішень цих проблем – створити простори неформальної освіти при вищих навчальних закладах. На таких платформах студенти можуть придумати цікавий проект та втілити його у життя.

Про один з таких просторів неформальної освіти, а саме NAU HUB, “Українському інтересу” розповіла голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Національного авіаційного університету Ксенія Семенова.

Звідки з’явився простір неформальної освіти NAU HUB?

У 2016 році ми помітили, що у сучасному студентському середовищі дуже розвинена корпоративно-розважальна діяльність. Існує багато різноманітних культурних заходів, однак зовсім непопулярний освітній і науково-технічний напрямок. Студенти, які були зацікавлені у такій діяльності, не розуміли, до кого можна звернутися. І тоді Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених НАУ вирішило створити для них простір неформальної освіти – NAU HUB.

Фото: Український інтерес/Юрій Горбань

Від початку ми орієнтувались не тільки на студентів НАУ. Цей проект створений для молоді всього міста. Наша головна мета – об’єднати якомога більше людей навколо ідей освітнього, науково-технічного розвитку та підприємництва. Якщо хтось з інших університетів чи міст бажає долучитися до нашої діяльності – будемо раді.

Спершу ми організовували наукові зустрічі, запрошували цікавих спікерів, представників різноманітних компаній, влаштовувати лекції та тренінги у межах аудиторій та бібліотек. Згодом нам стало тісно, і тоді адміністрація університету виділила для нас приміщення.

Як далі розвивався науковий простір?

Нове місце для NAU HUB було розвалене та брудне. Ми почистили усе власними силами, однак для створення повноцінного простору неформальної освіти цього було замало.

Перше фінансування ми отримали від проекту “Активні громадяни” (програма Британської Ради для молоді у галузі міжкультурного діалогу і соціального розвитку), а саме – 10 000 гривень на хаб і ще на мурал, який тепер знаходиться на фасаді. На ці гроші ми зробили з піддонів перші дивани та проклали освітлення. Минулого року ми виграли фінансування з громадського бюджету – 400 тисяч гривень. Ці кошти до кінця року підуть на нові меблі та обладнання. Окрім того, у 2017-му виграли грант на створення FAB LAB. Тепер в окремому приміщенні встановимо наукове обладнання, щоб студенти могли займатися технічними розробками. NAU Rocket та інші подібні проекти створюватимуть там нові та цікаві речі.

Фото: Український інтерес/Горбань Юрій

У нас також працює студентське відділення Інституту інженерів електротехніки та електроніки (IEEE). Це міжнародна організація, яка є світовим лідером у галузі розроблення стандартів з електроніки та електротехніки. Головний офіс у них у США, а представництва є у багатьох країнах. ІЕЕЕ підтримують освітні заходи по всьому світу. Ми подали заявку і отримали п’ять тисяч доларів на проведення хакатону Open Data & Local Media у 2016 році. Фінансування вистачило ще й на часткове оздоблення нашого простору.

IEEE постійно шукає цікаві наукові розробки, які варто профінансувати. Особливо їх цікавлять проекти, що стосуються технічної сфери та допомагають розвитку людства, наприклад – зелена енергетика. З першого по п’яте жовтня відбудеться всеукраїнський молодіжний конгрес ІЕЕЕ. На таких подіях молоді науковці діляться досвідом, ідеями, об’єднують свої проекти.

Ми хочемо інтегруватися у загальнонаціональний та світовий простір. На рівні країни наприклад концентруємо увагу навколо безпілотних літальних апаратів та державного регулювання у сфері БПЛА. Уже провели декілька обговорень на цю тему. 12-13 жовтня проводимо UAV-HUB 2018 (Міжнародний форум з питань розвитку і застосування безпілотних літальних апаратів і систем), де обговорюватимуть актуальні проблеми БПЛА в Україні.

Чим ви конкретно займаєтесь у просторі неформальної освіти?

Ми підтримуємо студентські проекти, з якими до нас звертаються. Наприклад, приходить студент, який бажає вивчати англійську мову, і він знає ще людей десять, які також цього хочуть. Ми допомагаємо їм організуватися у клуб англійської мови, і вони починають заняття у нашому просторі. Ми орієнтовані переважно на науково-технічні проекти. Якщо до нас хтось прийде і скаже, що хоче будувати безпілотники або створювати відеоігри – то ласкаво просимо. Молодь може об’єднуватись у різноманітні групки, які цікавляться науковою діяльністю.

Фото: Український інтерес/Юрій Горбань

Так у нас сформувався літературний клуб “Не той літак”. Також з’явилось конструкторське ракетне бюро NAU Rocket. До нас прийшов викладач з іншого університету, який бажав навчати студентів ракетобудуванню, однак він не знав, де зібрати учнів. Ми допомогли йому організувати студентів, і зараз вони будують вже свою третю ракету.

Як розпочати власний науковий проект?

Можна за будь-яким контактом звернутися до простору неформальної освіти та розповісти про свою ідею. Ми разом проаналізуємо цей проект, з’ясуємо, що можна з ним робити далі, який кінцевий результат, що потрібно для реалізації та кому це може бути вигідно. Коли ми це все з’ясували, допомагаємо втілити проект у життя.

Якщо людина має ідею, яку вона хоче перетворити на повноцінний бізнес-проект, то варто звернутися до бізнес-інкубатору YEP. Протягом вересня ми маємо сформувати навчальні групи, а вже з жовтня розпочнеться освітня програма, яка триватиме три місяці. Ментори з Естонії розповідатимуть усім охочим, як зробити з ідеї стартап, який потім може перерости в успішний бізнес-проект. Іноземці також навчатимуть, як правильно розвивати свої бізнес-проекти, спілкуватись із замовниками та клієнтами. Після трьох місяців навчання учасники представлять свої ідеї перед інвесторами. Найкращий проект отримає фінансування.

Якщо вам просто цікаво долучитися до наукової діяльності, можна на волонтерських засадах допомагати керувати простором неформальної освіти, шукати нові ідеї, формати, набиратися знань та допомагати іншим. Усі волонтери досить швидко знаходять тут якусь роботу і згодом можуть працювати над власними проектами. Це все величезний досвід.

А звідки у вас бізнес-інкубатор?

Ми познайомились з засновником всеукраїнської мережі YEP Андрієм Заікіним. Він допоміг облаштувати у NAU HUB власний бізнес-інкубатор. Зараз ми проводимо тут збори та заняття. Нині представництва YEP відкриті вже у десяти українських університетах.

Якщо ваша ідея більше схожа на стартап – необхідно звертатись до бізнес-інкубатору. Якщо ж проект має соціальне значення – краще подавати заявку на грант ІЕЕЕ, адже їхня головна ідея – розвиток технологій заради прогресу людства. Вони виділяють гроші на все, що може принести нам усім зиск. Якщо ваш проект важливий для міста, краще подавати заявку на громадський бюджет. Можливості для фінансування є.

Ви вже маєте якісь успішні проекти?

Ми не можемо сказати, що створюємо якісь продукти чи бізнес-проекти. Ми робимо людей. Простір неформальної освіти допомагає їм розкритися та реалізовувати власні ідеї. Ті, хто намагаються тут щось створювати, потім мають гарну роботу. Усі, хто проходили курси по GameDev (розробка ігор), потім отримали можливість працевлаштуватися.

Щодо NAU Rocket. В Україні немає культури експериментального ракетобудування, а у США вона дуже розвинена. Там буквально при кожному університеті є конструкторське бюро ракетобудування. Існують щорічні змагання національного і навіть міжнародного рівня, які проводять за різними параметрами: чий прилад летить вище, чий рівніше, у кого краща електроніка чи двигун. Такі заходи допомагають розвивати технічні навички молодих інженерів та здійснювати наукові відкриття.

От ви отримали знання після запуску ракет. Що з цим робити далі?

Найпростіше – написати диплом. Також набуті знання можна використовувати на роботі в компаніях, які займаються авіабудуванням, проектуванням космічних приладів. Ці всі експерименти розвивають у людині винахідника, дозволяють набути технічних та практичних навичок. Це саме той розвиток вмінь, який так потрібен науковцю.

Окрім того, можна зробити з цих експериментів наукові відкриття. Наприклад, у США студентські конструкторські бюро публікують свої дослідження у наукових журналах, газетах, на інтернет-сторінках. Конкретно у нашому бюро будемо впроваджувати наукову складову вже найближчим часом.

Які перспективи мають молоді українські науковці?

Держава не приділяє достатньо уваги розвиткові науки. У нашій країні з цим досить багато проблем: недостатнє фінансування від держави, низький рівень розвитку приватного сектору, більш привабливі умови праці за кордоном. Також інвестори бояться вкладати гроші у нові проекти.

Молодим українським науковцям не вистачає умов та мотивації для розвитку. Якщо стане краще, можливо, у нас буде прогрес. Наразі ж їхня перспектива – робота за кордоном у хороших іноземних компаніях. Там значно більше платять та легше отримати фінансування наукових проектів.

Оптимізм теж є. МЕРТ разом з МОН розроблять зараз механізми стимулювання винахідництва і серйозно збираються підтримувати молодих науковців.

У чому український інтерес?

Для молодих науковців український інтерес тому, щоб вони могли отримувати гідну зарплату та не соромитись того, що працюють у такій сфері. Вони повинні отримати усі необхідні умови, щоб створювати успішні вітчизняні розробки. І це все дасть змогу їм залишитися тут, працювати та розвивати українську науку.

Артем Голуб, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.