Представників української індустрії моди вже знають на світових подіумах. З кожним роком все більше вітчизняних модельєрів потрапляють до фешн-журналів завдяки зіркам, які обирають одяг Made in Ukraine. Надалі їхня кількість лише зростатиме, завдяки перспективним дизайнерам.

“Український інтерес” поспілкувався з молодою українською дизайнеркою Ядвігою Нетикша. Дівчина взяла дві головні нагороди в конкурсі EPSON DIGITAL FASHION-2019 у межах Ukrainian Fashion Week. Вона створила колекцію “Yadviga Netyksha Capsule 20-21” за допомогою цифрової технології друку текстилю, яка стає популярною серед світових та українських дизайнерів.

З чого почався ваш дизайнерський шлях?

В дитинстві пошила суконьку для ляльки, голками поколола всі пальці, думала: “Навіщо я все це роблю?”. Тоді не здогадувалася, що згодом зрозумію, чому так наполегливо її дошивала. Взагалі я просила двоюрідну сестру пошити цю сукню, вона сказала, що я повинна сама.

Після школи навчалася на факультеті психології, водночас придбала швейну машинку: почала зі свого одягу, потім пішли прохання від подружок. Так я зрозуміла, що мені це подобається, під час праці я почуваюся щасливою. В університеті нас навчали брати від життя щонайбільше. Так я вирішила змінити життя, професію і вступила на дизайн.

Щоб вигадати новий образ ви шукаєте натхнення деінде чи воно завжди з вами?

Воно завжди зі мною. Творча людина розуміє, що це – безперервний процес, це не робота. Тобі постійно потрібно думати про нові проєкти. Не потрібно чекати поки натхнення тебе саме знайде – його потрібно шукати. Гуляти містом, зустрічатися з друзями. Ідея може ховатися в людині, але щоб розвинути її до повноцінної колекції, треба багато спілкуватися, читати, слухати музику.

Щоб одяг був різноманітним, потрібно змішувати різні образи та види мистецтва. Наприклад, можна сходити на балет, почерпнути витонченості і потім використати її під час створення колекції.

Яким було ваше перше творіння? Його відразу сприйняли як дизайнерський витвір чи розкритикували?

Моє перше творіння було абсолютним фейлом. Я дуже хотіла вступити на дизайнера, але зовсім не вміла малювати. Я вчилася самотужки, ходила до вчителя. Коли стала студенткою омріяного факультету, вирішила бути старанною, все виконувати і брати участь у найрізноманітніших конкурсах. Зазвичай люди починають пробувати себе з 3-го або 4-го курсу, та я вирішила не гаяти часу. В університеті був новорічний конкурс. Там потрібно було з паперу та інших незвичних матеріалів створити колекцію. Я там такого понароблювала! (усміхається) Хоча здавалося, що роблю щось дуже шикарне. Не виграла нічого, костюми викинула на смітник. Тоді зрозуміла, що настав час, коли я буду завжди перемагати. Відтоді, в усіх конкурсах я брала гран-прі та інші призові місця.

Той мій промах, хоча я вважаю, що там було не все так погано і якийсь приз можна було дати, став поштовхом ніколи не зупинятися.

Як ви потрапили на Ukrainian Fashion Week, в межах якого відбувся конкурс EPSON DIGITAL FASHION-2019?

Для дизайнерів цей конкурс вважається головним. Всі навчаються, щоб зрештою потрапити на тиждень моди. Тож, якщо ці змагання відбуваються там – для модельєрів-випускників участь обов’язкова.

Коли я пошила колекцію, яка була варта тижня моди, поїхала на конкурс. Спочатку відбирають за ескізами, згодом показуєш колекцію. Не потрібно платити жодних внесків – все для молоді та студентів.

Ви отримали приз – премію на навчання в інституті європейського дизайну “Istituto Europeo di Design” в Італії. Чого насамперед хочете навчитися? Чого не вистачає в професійному плані?

У професійному плані завжди бракуватиме досвіду. Наразі дуже актуальне питання як побудувати власний бізнес: організувати мережу, вийти на світовий ринок. Тому, я би хотіла потрапити на курс менеджменту. Він триватиме близько місяця, потім хочу повернутися, розвивати бізнес та ділитися отриманими знаннями з іншими.

Ядвіга вже має багато нових ідей, які втілюватиме після навчання в Італії. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Ядвіга вже має багато нових ідей, які втілюватиме після навчання в Італії. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Розкажіть поетапно процес створення речей з використанням технології текстильного друку.

Новий світ для мене відкрив саме EPSON DIGITAL FASHION. На показі головним був принт – там читався зміст одягу. В університеті ми працювали з формою, об’ємом, незвичними кроями, силуетами – нас навчали базових речей.

Саме на конкурсі почала працювати зі змістом та малюнком. Коли побачила оголошення, спершу подумала, що це не моє. Футболок з принтами багато: ну що нового можна вигадати? Але потім згадала про свої випускні роботи, коли малювала графіку. Саме з ними я пішла на конкурс. Ескізи пройшли до фіналу.

Мене вразило, коли я побачила свої малюнки на одязі, хоча тільки-но вони були на папері.

Процес дуже цікавий: там є різні етапи, зокрема сублімаційний чи прямий друк. Все залежить від кольору, типу тканини і складності малюнка, який ти хочеш нанести. В майстерні всі поставилися доброзичливо, адже коли я приходила з різними тканинами, мені не відмовляли, намагалися щось зробити.

Найголовніше – пошук потрібної тканини: вона повинна містити певний відсоток поліестеру або бавовни.

І звісно ж – малюнок. Завдяки конкурсу я навчилася працювати в графічних програмах, створювати принти самостійно. Мені дуже сподобалося без страху експериментувати з різними тканинами. Мені не хотілося друкувати на звичайній – прагнула створити нові фактури.

Читайте також: Сучасна українська мода: як молода мама створила власний бренд одягу

У кожну колекцію ви вкладаєте якийсь меседж. Як від теми залежить вигляд майбутнього одягу?

Тематика безпосередньо впливає на тип тканини та кольорову гаму. Взагалі я люблю творити на контрасті: щось сумне – яскравий колір, але з невеселим принтом. Воно привертає увагу. До того ж, мені подобається, коли одяг можна довго роздивлятися. Наприклад, в мене є яскравий червоний костюм. З подіума не видно, а коли придивитися – на ньому фото дітей.

Чоловіча колекція Ядвіги розповідає цінність пам’яті людини

Що на вашу думку, як дизайнера, хороший смак?

В образі повинна бути гармонія: колір, фактура, стиль. Я обожнюю, коли поєднують спортивний одяг з чимось елегантним. Наприклад чорні спортивки, затерті кросівки разом із сорочкою та краваткою. Так, це дивно, але мені подобається. Це подається на хвилі фешену. Ідеально, якщо воно вдало поєднується за фактурою, водночас личить людині і має якесь послання.

Коли я дивлюся на людину і бачу гармонійно завершений образ, нічого не дратує – можна випускати на подіум.

Одяг має допомогти людині розкритися, а не бути головним в образі, щоб її було комфортно.

Дизайнерські речі дуже відрізняються від масмаркету, тому багато людей вважають їх дивними. В момент створення одягу щось відбувається у дизайнера в голові. Для нього це завершена ідея. Для мене – це етап, коли нічого не дратує, не хочеться нічого ні забрати, ні додати, ні тим паче спалити.

Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

А як бути модником чи модницею у наш час? Завше ті, хто хочуть виділитися, навпаки тонуть в трендах і гублять свої особистості. Чи може одяг взагалі виділити вас з-поміж сірої маси?

Одяг доповнює індивідуальність. Чим модніше, тим більше зливаєшся з натовпом. Це неправильна мода. Молодь скуповує речі на закордонних онлайнових ресурсах. Знову ж таки, тут проблема в тому, що вітчизняний дизайнерський бізнес погано розвинений. Дуже мало людей купують індивідуальні речі. Молоді варто орієнтуватися на українського виробника.

А загалом, не потрібно бігти за модою, краще знайти свій стиль. Якщо ти розумієш, що тобі пасує – завжди будеш в тренді, навіть у речах не з нових колекцій.

Для кого ви найбільше хочете творити?

Мене надихають чоловічі колекції. Зараз я мрію: навчитися шити ідеальні чоловічі піджаки. Насправді, це ціла наука, хочу докопатися до істини. Спочатку осягнути теорію, практикуватися, щоб згодом створити унікальний, космічний піджак. Хочу, щоб мій витвір у світі чоловічої моди увійшов в історію, як маленька чорна сукня. Можливо, в мене буде маленький, але функціональний, чорний піджачок.

За творчістю яких дизайнерів ви слідкуєте?

За багатьма. Переглядаю всі тижні моди, але відразу стараюся це забути. У світі моди є імениті дизайнери, які надихають як особистості та своїми внесками в індустрію, зокрема Коко Шанель, Крістіан Діор. “Не сотвори собі кумира”, але слідкувати потрібно за всіма. Щоб вигадати щось своє, потрібно знати, що вже створили.

До речі, вже знаю, яку ідею втілюватиму, коли повернуся з навчання. Ця думка вистрілила після конкурсу.

Читайте також: Кого зі світових зірок одягають українські дизайнери

Як ви сприймаєте критику? Чи розрізняєте об’єктивні зауваження і звичайну заздрість?

Взагалі я не люблю, коли мене забагато хвалять. Це класно, я вдячна, але ніяково почуваюся. Я ж не людство врятувала. Критика мені цікава: що люди можуть вигадати, а інколи й звинуватити у чомусь.

Я багато де перемагала, бо брала участь в багатьох конкурсах. Потім читала відгуки в соцмережах – вони вражали мене. Не засмучуюся. Я розумію, для чого це робиться. Інколи мені смішно, часом не сприймаю взагалі. Часто буває, що у фіналі якогось конкурсу в мене вже народилася нова ідея. Тому звертати увагу на критику не маю часу: в голові почався процес створення чогось нового. Завжди будуть люди, які скажуть, що це круто, і ті, які скажуть, що ні.

Запам’ятався один випадок. На студентському конкурсі мої хлопці-моделі виходили на подіум нафарбовані й закутані в косинки. Перед показом до хлопця підійшла мама когось з конкурсантів і каже: “Шо це таке? Нащо ти так вдягнувся?”. Потрібно розуміти, які і без цього тоді були нерви. Я остовпіла. Але згодом ця колекція перемогла на конкурсі від UFW “Погляд в майбутнє”.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter