Депутат Європарламенту: Україна має багато друзів у Європі та світі

94
Фото: Европейский гуманитарный университет

Це друга частина інтерв’ю з депутатом Європейського парламенту від Литовської республіки Пятрасом Ауштрявічюсом. Першу частину можна почитати тут.

Нагадаємо, пан Пятрас активно відстоює українську позицію в Європарламенті. Наприклад, у 2015 році оголосив голодування на підтримку утримуваної в Росії Надії Савченко, нині депутата Верховної ради України та Героя України.

Він розповів про свій погляд на кризу біженців та перспективи “Плану Маршала” для України. А також про те, як європейці уявляють гібридну інформаційну війну з Росією та чи готові визнати, що вона вже триває.

У мене питання щодо плану Маршала для України його також називають Європейським планом для України. Які у нього перспективи?

Україні потрібен основний план, який би стимулював всю міць вашої економіки. А Українська економіка дуже могутня. Це, зокрема, величезний ринок і для європейського єдиного ринку реінтеграції та розвитку. Я бачу в цьому, до речі, величезний плюс для наших майбутніх відносин. Але потрібні інвестиції, не тільки державні, а й приватні. Головне щоб вони були прозорими і в них не було корупційної складової. Ми в Європарламенті також говорили про інвестиційний план.

Не треба прив’язуватися до назви, чи це план Маршала, чи інший, головне щоб плани з’явилися. Але тема дещо гальмується. Немає точного і зрозумілого рішення. Я особисто знаю, що ті люди, які розуміють ситуацію в Україні, приходять до того, що план необхідний. Я сподіваюся, що зможемо знайти рішення, які незабаром реалізуємо. Політична воля з боку ЄС має велике значення для настрою і для політичної системи України, але нам треба вже перетворювати й економічну та фінансову ситуацію.

Скоро відбудуться структурні зміни в Єврокомісії, зокрема замість окремо “Східного Партнерства” з шістьма пострадянськими країнами, і окремо “Південного Сусідства” з арабськими країнами Північної Африки і Близького Сходу, буде один директорат і один фінансовий фонд для всієї політики ЄС щодо країн-сусідів . Чи не призведе це до того, що через заклопотаність ЄС проблемою біженців вся увага і всі кошти підуть на Південь, а Схід лишиться без політичної уваги та фінансової допомоги?

Є звичайно ризик. Але потрібно розуміти, що сьогодні і так 2/3 усіх коштів йде у південному напрямку. У цьому є великий історичний аргумент. Східна Європа для багатьох Європейських країн своєрідне відкриття. Вони ніколи не мали зі східною Європою прекрасних або особливих політичних колоніальних відносин. Водночас із півднем завжди були. Там були колонії, свої друзі, свої кола влади, тому всі кошти і йдуть туди.

Я не знаю в якій мірі це вплине на форму фінансових та інших рішень у майбутньому. Але я і не думаю, що Україну будуть порівнювати з Єгиптом, а скажімо Молдову з Тунісом. Будуть певні перетворення, але великих ризиків з практичної точки зору, я не бачу.

Щодо біженців. Які, на ваш погляд, наслідки можуть бути для ЄС? І чи є в ЄС розуміння, що криза біженців безпосередньо пов’язана з діями Росії, зокрема, з російською військовою кампанією в Сирії?

Так, я думаю, що відповідальні політики бачать все так, як ви і сформулювали в питанні. У сирійській темі присутня проблема російського втручання зі своїми інтересами і рішеннями проблем сирійців. Безпосередній інтерес Росії – мати військову базу в Сирії врешті-решт. Тепер ми бачимо, що зростає інтерес Росії до Лівії. Основна хвиля біженців зараз йде звідти. І там вже хочуть починати грати російські військові експерти.

Але потрібно погодиться, що проблема біженців набагато ширша. Біженці йдуть в ЄС з Малі, з Чаду і так далі. Там є місцеві конфлікти, міжнаціональні конфлікти, зміни в кліматі. Це призводить до того, що люди не мають ніяких засобів для нормального життя. Вони залишають свої міста і йдуть на північ, тобто до Європи. Ці країни протягом десятиліть мали величезну допомогу з Євросоюзу, але вони не створили ніяких передумов для змін. Ось це, напевно, нас приводить до попереднього запитання, про допомогу і ефективність цієї допомоги.

Якщо допомога Європи буде пов’язана з такою неефективністю використання коштів і ніякого впливу на ситуацію в цих країнах не чинитиме, то це змусить Європу переглянути свої фінансові плани. Тому майте це на увазі. Ваше завдання – краще використовувати кошти. Це дасть більше аргументів, щоб надавати ще більшу фінансову допомогу Україні та іншим країнам східної Європи.

Тобто, наслідки полягають у тому, що ЄС робить висновки, що нераціонально використовувала свої кошти, які спрямовувала на південь?

Звичайно, кожен скандал, корупційний скандал або кожна історія про неефективність використання коштів, призводить до додаткових дискусій. Ми надаємо допомогу за рахунок платників податків Європи. Тому ми самі повинні відповідально дивитися на цей процес.

Цікава ваша оцінка щодо того, на скільки сьогодні ЄС готовий відбивати інформаційну гібридну війну яку веде Росія? Чи є розуміння масштабу проблеми, і які приймаються контрзаходи?

Я б сказав, що ЄС ще перебуває на початковому етапі. Але вже перший крок зроблений в цьому напрямку. Багато років це заперечувалося принципово, мовляв, це не може впливати, Росія не грає в так звані інформаційні ігри. Особливо це стосується політиків з лівих кіл. Вони завжди дружелюбно дивилися на Російську пропаганду.

Але напевно після історії з виборами в Нідерландах і у Франції, особливо в США, не кажучи про окремі випадки пропагандистської активності Кремля в окремих країнах. Зараз це питання набуло іншу конотацію або сприйняття в ЄС.

До речі, з боку величезної потужної інформаційної системи, яку створив і фінансує Кремль, гроші йдуть в мільйонах євро і доларів. Ці гроші приносять величезну користь Кремлю і кремлівській політиці. У Брюсселі прийшли до висновку, що на це треба дивитися більш серйозно, адже це може впливати на зміни в політичній системі ЄС.

Я сподіваюся, що поступово ми будемо нарощувати механізми і можливості, як протистояти ось цій пропаганді в країнах ЄС. Сьогодні це ще є політикою національних країн ЄС, Брюсель не має ніяких загальних інструментів. Як я бачу, Кремль не хоче зупинятися, його інформаційні потоки активізуються, а знаючи історію Росії, я не є оптимістом у цьому питанні.

Добре, що ЄС вже хоча б розуміє і визнає те, що РФ веде інформаційну війну. Давайте поговоримо про найближче майбутнє ЄС. Зокрема про процеси Brexit, чи буде так званий розвал за сценарієм Brexit або ж навпаки буде об’єднання ЄС за моделлю яку просувають Меркель і Макрон?

Ну, на мою думку, і думку багатьох політиків ЄС, об’єднання і поліпшення спільних сил ЄС – це той шлях, яким повинна йти Європа. Тому для нас це все є великим викликом і я б сказав би навіть політичної трагедією.

Референдум в Великобританії. Там деякі політичні верстви наполягали на цьому. Тепер напевно самі розуміють в яку незрозумілу ситуацію кинули всю країну, величезну країну, важливу країну і самі шукають виходу, не знаючи що робити у більшості випадках. Переговори про Brexit завершаться у жовтні цього року, повинні бути готові всі угоди до підписання. Потім вже почнеться підготовка по їх втіленню. Це теж буде дуже важко, тому що деякі домовленості дуже складні, вони добре виглядають на папері, але їх важко буде втілити в життя.

Треба думати про майбутнє ЄС і не пов’язувати його тільки з Brexit. Тому що в ЄС є система яка створена багаторічним досвідом і буде підтримуватися 27 країнами. Вона, як на мене, має велику перспективу. Як відомо, тепер в ЄС почалась дискусія про майбутнє ЄС між представниками країн, кожен з яких представляє свої погляди, свої концепції і так далі. У більшості випадків всі говорять про необхідність витримати основні функції і навіть говорять про якісь нові додаткові функції. Я думаю, що ЄС буде змінюватися, але він буде змінюватися так, щоб ставати ефективнішим.

У чому, на вашу думку, полягає український інтерес? Можливо, який найбільший інтерес українців на світовій арені?

Початок XXI століття ніхто не міг передбачити таким, яким він став для України. І, напевно, навіть найкреативніші політологи не написали б такий сценарій розвитку подій в країні, яка завжди була мирною, спокійною, мала свій, хоч і не завжди зрозумілий, я сказав би, спосіб політичного життя. Але головний інтерес України і українців – вистояти в нинішній ситуації, відстояти суверенітет країни та своє майбутнє.

Зараз вирішується дуже багато різних питань. Не всі країни в світі мали робити реформи під час агресії, військової агресії, такої потужної країни як РФ. Водночас українці не повинні забувати, що вони мають багато друзів в світі і в Європі. Напевно, іноді здається, що їх мало, але насправді, їх дуже багато. Люди розуміють та стоять на боці України. Потрібно зараз думати про те, якою Україна стане після війни. Наскільки красивою буде країною, коли реформується. Це важко але треба бути оптимістами.

Спілкувалась Ганна Веретенник, Український інтерес

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.