Чи стане кавунна баржа флагманом відновлення річкового судноплавства?

Нещодавно вся країна спостерігала, як п’ять днів із Херсона вгору по Дніпру до Києва прямувала баржа з кавунами. Незважаючи на деякі дошкульні коментарі, кавуни таки прибули до місця призначення. Організатори транспортування запевнили через засоби масової інформації, що цей пілотний проект – не тільки задоволення потреб киян смачним продуктом.

Перш за все кавунний рейс мав довести економічну доцільність застосування річок у транспортуванні товарів. І взагалі, йдеться не тільки про відновлення річкового транспорту, а й суднобудівної та інших суміжних галузей.

Про перспективи судноплавства на Дніпрі й використання річкового транспорту загалом “Українському інтересу” розповів один із ініціаторів доставки кавунів, генеральний директор ТОВ СП “НІБУЛОН” Олексій Вадатурський.

– Ви робили розрахунки економічної доцільності водного транспортного сполучення?

Річкові перевезення неконкурентні порівняно з залізничним транспортом. Вони дорожчі і це головна причина, чому Дніпро сьогодні не “працевлаштований”. Ціна річкових перевезень на 20% дорожча від вартості залізничного транспортування. Така ситуація склалася тому, що олігархічні групи взяли під своє управління порти Великої Одеси і їм не цікаво, щоб розвивалися  конкурентні порти Херсона чи Миколаєва. Адже це означає, що багато вантажів буде переорієнтовано саме на річкові гавані.

Існує ще проблема. Ми вивчили досвід експлуатації річок у США, європейських країнах й побачили, що в Україні річкові перевезення мають безліч відрахувань, яких немає майже ніде. Ми єдині, хто сплачує паливний акцизний збір  розміром 12–15%. Крім того, платимо за проходження шлюзів, розведення мостів – такого в світі також немає. Є й інші платежі, що в сумі робить річкові перевезення неконкурентними.

Неабиякий мінус й у тому, що річкові перевезення повільніші. Наприклад, щоб перевезти з Києва вантаж до Херсона чи Миколаєва залізничним чи автомобільним транспортом, потрібен день-два. А щоб перевезти річкою – 4-5 днів. Й тоді будь-хто скаже: а) дорожче; б) довше. Чи використовуватиме він річковий транспорт? Ні!   Інвестуватиме в річкові перевезення? Ні! Витрачатиметься на будівництво портів, причалів, суден? Ні! Через це річкових перевезень практично немає.

До того ж Міністерство транспорту та інфраструктури та деякі народні депутати вже декілька років твердять про ухвалення Закону №2475-А, яким заплановано впровадження ще й річкового збору. Аналогів такого в світі немає. Міністр запевняє, що ми скасуємо шлюзування, розведення мостів, але водночас ініціює підвищення плати за це у 4–5 разів. Багато хто піариться на темі відродження річок, а насправді робиться все для того, щоб річкових перевезень не було. Ми пропонуємо створити адміністрацію внутрішніх водних шляхів і накопичувати позабюджетні кошти для всіх , хто здійснює річкові перевезення.

– Що дасть використання Дніпра як транспортної артерії?

Насамперед це зніме навантаження з автомобільних шляхів. Адже перевезення одного мільйона тонн вантажів річковим шляхом економить державі до 800 мільйонів гривень. Це більш екологічний вид транспорту. Такі перевезення дадуть поштовх розвитку інфраструктури на Дніпрі  – будівництву портів та причалів, терміналів, суднобудівної галузі України.

За радянських часів Дніпром перевозили 60 мільйонів тонн вантажів, нині – близько 5 мільйонів. Це – реальний потенціал України. Сьогодні порти Херсона і Миколаєва – найдорожчі порти в світі. Якщо ці порти неконкурентні, то неконкурентна й річка.

Крім перевезення зерна, Дніпро могли б використовувати у транспортуванні металургійної продукції, добрив, вугілля, сільськогосподарської продукції, лісу та пиломатеріалів.

А співпраця з європейськими країнами!  Якщо реалізувати проект Е-40, то можна відновити історичний річковий маршрут “із варягів у греки”, тобто з Балтійського моря у Чорне. (Е-40 – міжнародний проект річкового транспортування: Вісла–Західний Буг–Прип’ять–Дніпро. Прим. ред.).

Запитайте в американців, і вони вам розкажуть – якби не було річки Міссісіпі в Америці, то не було б у такому вигляді й США. Там перевозять 600 мільйонів тонн вантажів на рік, у 120 разів більше, аніж по Дніпру.

Я сподіваюся на  здоровий глузд, що знайдуться розумні люди й передовий світовий досвід буде впроваджено в Україні.

1 з 3

– Безперечно, розвиток річкового транспорту, повноцінне застосування Дніпра та інших річок як водних артерій – це український інтерес?

Споживай  херсонські кавуни, відновлюй суднобудівельні заводи в Миколаєві, створюй робочі місця, купуй український метал, інвестуй в Україну, сплачуй податки в Україні, розвивай Дніпро, створюй річкову інфраструктуру, все це – український інтерес.

Розмову вів Юрій Горбань, фото Олександр Бобровський.