Останнім часом погода в Україні майже щодня викидає колінця: доводиться швидко перелаштовуватися до метеорологічних сюрпризів. Наприклад, цьогорічна весна виявилася щедрою на температурні гойдалки й погодні явища. Зафіксували рекордні короткочасні зливи та незвичні для певних регіонів пилові вихори. Водночас цього року спостерігається мала кількість дощів, незвично безсніжна зима призвела до того, що рекордно зміліли водойми – у багатьох річках найнижчий рівень води за останні 100 років.

Отож якщо раніше зміни клімату були для звичайного українця чимось далеким, то тепер він на власні очі переконався, що це стосується його безпосередньо. 

Якщо зима та весна відверто дивували погодними аномаліями, то чого чекати від літа? На що варто звернути увагу селянам і фермерам? Як загалом змінюватиметься клімат у нашій державі та світі?  На всі питання  “Українського інтересу” відповідає кандидатка географічних наук, завідувачка відділом прикладної метеорології та кліматології Український гідрометеорологічний інститут ДСНС України та НАН України Віра Балабух.

А ще вона зізналася, які погодні явища на території нашої країни лякають навіть фахівців. Також Віра Балабух розповіла про те, чому міста є найуразливішими до зміни клімату.

Вчені-метеорологи прогнозують, що 2020 рік може стати найспекотнішим в історії спостережень. Чи стосується такий прогноз України? До якого літа нам готуватися?

Так, дійсно очікується, що 2020 рік  може виявитись одним із найтепліших на нашій планеті з початку інструментальних спостережень за погодою і дуже ймовірно, що потрапить до п’ятірки найтепліших років. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, температура повітря в січні, лютому та березні була вже рекордно високою в Північній півкулі, а квітень поступився лише квітню 2016-го. Температура повітря влітку також очікується вищою за середні багаторічні значення. 

Такі аномалії зумовлені високою температурою океанів, яка продовжує зростати. Найбільшими темпами підвищується температура води в Атлантичному океані, який відіграє ключову роль у формуванні погоди Європи й України. Температура води в Атлантиці вже прогрілася до двох кілометрів, і продовжує зростати й надалі, що зумовить подальший ріст температури повітря. За даними Національного управління океанічних та атмосферних досліджень США, очікується, що температура повітря в Україні влітку також буде вищою за її середні багаторічні значення на початку століття, зокрема у 1999-2010 роках. 

Середня температура влітку ймовірно змінюватиметься від 18-19 градусів у західних і північних областях до 22-23 градусів на Півдні. Найаномальнішою очікується температура в північному регіоні України. Проте йдеться про її середні значення за сезон. Щоденні значення температури можуть значно відрізнятися від цих величин. 

Імовірні періоди зі спекотною погодою, коли температура повітря сягатиме 30 градусів і вище. Таких спекотних днів стає все більше, зростає і тривалість спекотного періоду. Проте можливі й короткочасні похолодання, коли середня за добу температура повітря може бути значно нижчою за її багаторічні значення.

Коли ми говоримо про кліматичні зміни, то не можна оминути питання тривалості вегетаційного періоду рослин. На що б ви порадили звернути увагу звичайним селянам та людям, які планують займатися фермерською діяльністю?

Підвищення температури повітря, яке ми спостерігаємо, спричиняє збільшення тривалості вегетаційного періоду. Він уже починається на 2-3 тижні раніше й закінчується значно пізніше. Зростає й теплозабезпеченість вегетаційного періоду. Такі зміни дозволяють раніше розпочинати й пізніше закінчувати польові роботи, дають можливість вирощувати нові культури, навіть теплолюбні. Зрештою, можна отримати додаткові врожаї, особливо після збору озимих культур. Проте є ризик втрати частини врожаю через заморозки. 

На жаль, змінюється й режим зволоження, зростає дефіцит вологи, збільшується посушливість. За таких умов, отримати стабільний урожай без зрошування вже неможливо навіть у північних областях України. Тому необхідне застосування нових технологій зрошування і вирощування сільськогосподарських культур, селекція нових, які є більш посухостійкими.

Кліматологи кажуть, що через зміни клімату в столиці перестають приживатися каштани. Радять садити вже сакуру та акацію. Тобто Київ перестане бути містом каштанів та стане містом сакур?

На жаль, міста є найуразливішими до зміни клімату. Адже в них і так через досить щільну забудову формується свій мікроклімат, у якому температура повітря може бути на 5-10 градусів вищою за приміську територію. Формується так званий “острів тепла”. До того ж температура повітря підвищується ще й через глобальні процеси. Такі зміни дуже впливають на рослинний світ міст, який починає змінюватися. 

Так, у Києві вже можна вирощувати більш теплолюбні культури. І ми вже бачимо не лише сакуру, а й магнолію та хурму, які прекрасно ростуть у наших умовах. На жаль, для каштанів ці зміни є несприятливими. Часто можна бачити їхнє повторне цвітіння, через що дерева стають слабшими, хворіють, і, зрештою, гинуть. Проте є й інші чинники, які також негативно впливають на каштани.

У Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського визначили, що за останні 30 років Київ нібито перемістився на 400 кілометрів південніше. А яка ситуація в інших українських регіонах? 

Просторові особливості зміни термічного режиму відображає зміна положення ізотерм – ліній з однаковою температурою. Так середньорічні ізотерми 6 градусів і 7 градусів у 1961-1990-ті роки проходили в північно-східній частині України, ізотерма 8 градусів розташовувалася в центральних областях країни, а 9 – у південних. 

У 1981-2010 роках значення кожної ізотерми стало вищим на градус майже на всій території України, але найбільші зміни спостерігаються на крайньому північному сході: ізотерми 6 градусів у цьому регіоні вже не відзначаються, ізотерма 8 градусів змістилася на 300-400 кілометрів на північ і проходить через північні області країни, на заході з’явилася ізотерма 8 градусів замість 7.

На півдні ізотерми 11 градусів відмічаються вже й в Одеській області та на півночі Криму, хоча раніше середня річна температура вище 11 градусів спостерігалася лише на південному й західному узбережжі півострова. Тобто, на Одещині вже зараз встановилася середня за рік температура, яка характерна для південного узбережжя Криму. А в січні цього року ми вже відмічали температуру повітря у Львівській, Чернігівській областях, яка зазвичай характерна для цього періоду в Нікітському ботанічному саду.

Люди часто сприймають певні зміни погоди, як щось неймовірне чи аномальне. Хоча насправді кліматологи можуть знайти цьому пояснення. А чи траплялися на території України такі погодні явища,  які вас відверто здивували чи налякали?

Так. Це насамперед збільшення повторюваності смерчів і зростання тривалості смерченебезпечного періоду. Якщо ще у 80-ті роки вважалось, що смерчі в помірних широтах можуть виникати наприкінці квітня-на початку травня, то зараз фіксуємо це явище навіть у березні. 

Смерчі – дуже небезпечні вихори, які можуть завдати великих руйнувань, особливо, якщо їхня траєкторія пролягає через населений пункт. На жаль, це єдине метеорологічне явище, яке не можна спрогнозувати й попередити про нього населення.

В одному з інтерв’ю ви говорили, що на території України зливи стають інтенсивішими, а град має більший діаметр. Можете детальніше пояснити, чому так відбувається? 

Підвищення температури повітря відбувається не лише біля земної поверхні, а й у тропосфері, тобто в тому шарі, де відбувається утворення хмар. За наявності достатньої вологи цей ріст призводить до збільшення нестійкості атмосфери, потужності хмар. Як наслідок, із таких хмар випадає більше опадів, у них формуються градини більшого діаметру, а шквали, що досягають земної поверхні, набувають більшої швидкості.

Можна зауважити, що впродовж місяця чи тижня в одному регіоні відбуваються дуже різкі перепади температур. Це також стосується зміни клімату?

Ні, це стосується особливостей атмосферних процесів, які формують погоду в цьому регіоні в даний період. Проте якщо такі процеси спостерігатимуться протягом тривалого періоду, вони можуть зумовити зміни клімату в цьому регіоні. 

У квітні на Київщині зафіксували пиловий вихор. Такий же побачили на Рівненщині. Це неабияк збентежило людей. Це – звичайне явище для України чи все-таки аномалія? 

В Україні найінтенсивніші та тривалі пилові бурі спостерігаються наприкінці зими-на початку весни. Найпоширеніші – в південних і східних областях. Сприятливими умовами для формування пилових бурь є тривалі посушливі періоди, відсутність рослинності або снігового покриву, порушення структури ґрунту, орографія і стійке підсилення вітру. Саме такі умови сформувалися у квітні в північних областях і призвели до утворення пилових бур. Цьому посприяли й люди, які знищили захисні лісосмуги, що свого часу посадили для запобігання виникненню цього явища. Вони успішно справлялися з цим завданням протягом декількох десятиліть, затримуючи вологу й зменшуючи швидкість вітру.

На жаль, зростання посушливості, що спостерігається в Україні, і надалі сприятиме утворенню пилових вихорів у різних регіонах.

Читайте також: В Україні вперше провели повне дослідження річок. Зашкалює вміст наркотиків і пестицидів

Питання нестачі води – одне з найголовніший у 2020 році. У багатьох українських річках спостерігається найнижчий рівень води за останні 100 років. Це тенденція чи збіг несприятливих погодних обставин? 

Це тенденція, яка спостерігалася протягом останніх десятиліть і зберігатиметься та посилюватиметься надалі. Причиною цих змін є зміни клімату, що спостерігаються: зміни термічного режиму, режиму зволоження, структури опадів.

Однією з найбільших екологічних катастроф вважають опустелювання. Яка зараз ситуація з деградацією земель в Україні?

Загалом це питання не до мене, а до ґрунтознавців. Проте, наскільки мені відомо, ці процеси набувають усе більшого масштабу, чому сприяє не лише зміна клімату, а й інші чинники.

Як та з якою швидкістю змінюватиметься клімат у нашій державі та світі? 

На жаль, ті тенденції, що спостерігалися протягом останніх десятиріч на нашій планеті, зберігатимуться й надалі. За даними МГЕЗК, очікується, що підвищення середньої глобальної температури до кінця ХХІ століття (1981-2100 роки) порівняно з 1986-2005 роками може сягати від 0,3-0,7 градуса при реалізації РТК2.6 (сценарій, що передбачає скорочення викидів з вельми низьким рівнем дії, – прим. ред.) до 2,6-4,8 градусів для РТК8.5 (сценарій, який відповідає вельми високим рівням викидів парникових газів, – прим. ред.). Найінтенсивніше зростатиме температура в Арктичному регіоні.

До кінця ХХІ століття зміни клімату, які спостерігалися в Україні протягом останніх десятиріч, продовжуватимуться. 

При збалансованому розвитку суспільства (сценарій А1В) можна очікувати подальшого підвищення приземної температури повітря протягом усього року: до 2030-го середня за рік температура повітря в Україні може зрости на 0,4 градуса, до середини століття цей ріст може сягати 1,4 градуса, а до кінця століття – перевищить 3 градуса. 

Найбільші зміни очікуються на сході країни. До кінця ХХІ століття в Україні може змінитися і режим зволоження. Кількість опадів за рік варіюватиме несуттєво, проте спостерігатиметься їхня значна неоднорідність протягом року: холодний період може стати вологішим, особливо на північному заході країни, а теплий – посушливішим, найбільше на південному сході.

Читайте також: За 80 років може зникнути половина піщаних пляжів світу

Голова Української кліматичної мережі Ілля Єременко стверджує, що зміна клімату призведе до підняття рівня моря, і велика кількість прибережних територій затопиться. Наскільки обґрунтованим є такий прогноз?

Суттєвий ріст температури верхнього шару океану зумовлює танення льодовиків, морського крижаного покриву в Арктиці, зменшення снігового покриву в Північній півкулі та вже призвів до підвищення глобального середнього рівня Світового океану на 19 сантиметрів із 1901 до 2010 року.

Очікується, що протягом ХХІ століття темпи підвищення середнього рівня Світового океану зростуть порівняно з кінцем ХХ. До кінця століття його рівень може підвищитися від 0,26 до 0,55 метра для сценарію РТК2.6 і від 0,45 до 0,82 метра для сценарію РТК8.5. 

За оцінками МГЕЗК, до кінця століття підвищення рівня моря спостерігатиметься на понад 95% площі, зайнятій океаном. Як наслідок, зміниться 70% берегової лінії в усьому світі.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram