Андрюс Кубілюс: Бачити Україну успішною – загальний інтерес Європи

98
Екс-прем'єр Литви Андрюс Кубілюс розповів
Екс-прем'єр Литви Андрюс Кубілюс розповів "Українському інтересу" про "План Маршалла". Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Так званий “План Маршалла”, який Литва розробила для України та активно просуває на Заході, – це не тільки гроші, а насамперед інструмент, що підштовхне українське постмайданівське керівництво продовжити реформи. Окрім того, його втілення покаже звичайним українцям важливість цих реформ та виведе українську економіку на нові рівні зростання – до 6-8%, а це дасть і нові робочі місця, і підвищення зарплат, зросте якість життя громадян України.

Цікаво, що цей “План Маршалла” насправді є Європланом, який відпрацювали в країнах Західних Балкан. Європа, попри всі побоювання, зацікавлена у його втілені та позитивно до нього ставиться. Документ вже представили в Сеймі Литви, а далі його мають підтримати на саміті східного партнерства, щоб він став дороговказом як Європі, так і Україні.

Детальніше про “План Маршалла” для України “Український інтерес” дізнавався у одного з його авторів – Андрюса Кубілюса. Він двічі обіймав посаду прем’єр-міністра Литви, реформував свою країну та покращував життя мільйонів людей. Сьогодні Кубілюс ділиться своїм багатим досвідом з українцями не тільки через сентименти давньої історії, а й через широкі геополітичні зацікавленості, які виникли в Європі.

Які шанси ухвалити литовський “План Маршалла” на саміті східного партнерства? Його вже розглянули в Сеймі Литви, дуже підтримують. І яка подальша процедура? Ви раніше казали, що час не наш союзник. Тож як швидко можуть надійти перші кошти?

Наступного тижня в Європейському парламенті буде ухвалюватися резолюція щодо рекомендацій саміту східного партнерства. У цьому документі більш-менш прописано, що нам необхідно, а саме – рекомендації для Європейської ради. Вони мають ухвалити рішення і дати спеціальне завдання Європейській комісії та Європейському інвестиційному банку розробити власний план. Далі буде саміт. Вже є декларація цього саміту з розпливчатими формулюваннями. Є також додаток української делегації все уточнити і конкретизувати.

Треба зрозуміти, що сам саміт східного партнерства не ухвалює формальних рішень. Він тільки декларує сторону, в яку необхідно рухатися. Сподіваємось, що після саміту ухвалять рішення дати завдання Європейській комісії та Європейському інвестиційному банку підготувати відповідний план.

Якщо так піде справа, то за домовленностями Президента Петра Порошенка у лютому-березні [2018 року] може бути організована спеціальна конференція донорів.

Донори повинні мати конкретний план, а далі – домовитися, що згодні з ним, а також домовитися, як план буде втілюватися. У своєму проекті ми кажемо, щоб у Києві було створено спеціальне агентство. Творцями мають бути ті самі донори, Європейський союз й уряд України. Першочерговим завданням є ефективна підготовка проектів для фінансування цими грішми.

У Берліні, Парижі, одним словом, західних столицях, ми чуємо, що Україні в даний час не вистачає можливостей підготовки – гроші є, а проектів нема.

Отже, Україна має надати бізнес-план?

Так, але вже необхідний список конкретних проектів, щоб розуміти куди хоча б перший транш у п’ять мільярдів піде. Що бачить Україна пріоритетом? Далі потрібне агентство, щоб воно допомогло підготувати проекти на такому рівні, який би запевнив донорів, що вони можуть вкладати в них свої гроші.

А який пріоритет у цих проектах – це підтримка великого бізнесу, середнього, чи це підтримка держбюджету?

От якраз-таки не бюджет. Ми й говоримо, що по теперішній час головна фінансова допомога Заходу, чи то [Міжнародного] валютного фонду, чи то Європейського союзу йшла на допомогу бюджету. Іншими словами – на стабілізацію фінансової ситуації. Це дуже допомогло: банківський сектор очистили, резервів накопичили на високому рівні. Зараз потрібні гроші, які б пішли, як ми кажемо, в реальну економіку. Наприклад, у проекти розвитку інфраструктури, проекти підтримки малого та середнього бізнесу, регіональні проекти. Але сама Україна має сказати, що вона бачить пріоритетом.

Зараз потрібні гроші, які б пішли в реальну економіку. Наприклад, у проекти розвитку інфраструктури. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Зараз потрібні гроші, які б пішли в реальну економіку. Наприклад, у проекти розвитку інфраструктури. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

У своїх попередніх коментарях ви казали, що бюрократія та корупція – найбільші загрози втілення плану. Цього бояться донори, західне керівництво?

Ми тому й кажемо про створення агентства. Воно б допомогло вирішити низку питань. Наприклад, зробити більш ефективною бюрократію при підготовці проектів. Добре підготовленних проектів нема. Це бачить і Захід, і, мабуть, бачать у самій Україні. Цьому треба навчитися, і є експерти, які можуть допомогти.

Знову ж таки – донори. Вони побоюються, що той рівень корупції, який все ще є в Україні, може зіпсувати втілення всього плану. Агентство займеться тим, щоб все відбувалося прозоро, дасть упевненість, що корупція не вплине на цей проект.

Чому ми рухаємо цей “План Маршалла”? Все просто – ми бачимо це інструментом, який підштовхне уряд та політиків на продовження реформ. Донори ж мають домовитися між собою та з урядом України, які реформи стануть умовами втілення плану. Всі ми про них знаємо. Це і земельна реформа, і приватизація, і, скажімо, антикорупційні заходи. За втіленням реформ спостерігало б агентство.

А ці гроші – то є кредит, інвестиції чи безоплатна допомога?

Це робота Європейського інвестиційного банку. Якщо ж ми кажемо про п’ять мільярдів, це означає, що він повинен мати в своєму мандаті близько 500 мільйонів. Все, що буде далі – вони навчилися за планом Юнкера. Відповідно до фінансової інженерії, вони вже вміють потім залучати приватний капітал. Як вони кажуть: “помножуємо на десять і виходить п’ять мільярдів”. Далі ці гроші можна з гарними умовами позичати бізнесу, чи, скажімо, щоб будувати дороги.

У Європі влітку оголосили план, який вже втілюється – це інвестиції в сусідні країни. Нещодавно Європейський Cоюз та Європейська комісія оголосили такий собі “План Маршала” для країн Західних Балкан.

Всюди використовується та сама фінансова інженерія, а отже ми не вигадуємо нічого нового щодо фінансових джерел, звідки гроші можуть прийти.

Потрібно створювати спеціальне агентство – це те, в чому ми переконуємо Європейську комісію та українських політиків. Для чого? Щоб гроші, які можуть з’явитися у такий спосіб, вони використовувалися з самою великою доданою вартістю.

Чи було щось подібне у недалекому минулому, якийсь приклад, як такі гроші спрацювали? Не будемо згадувати про розвалену Європу після Другої світової, про щось більш сучасне можете розповісти?

Ми самі [Литва] до членства в ЄС отримували європейську фінансову допомогу, яка, звісно, допомагала. У 2000 році Європа створювала подібне агентство на Західних Балканах після всіх військових руйнувань задля відновлення. То вже потім ухвалили, що ці країни можуть почати перемовини щодо членства Європейському Cоюзі та ведуть їх. До речі, зараз йдеться про додаткові 13 мільярдів євро для Західних Балкан до 2020 року.

Україна ж поки не має перспективи членства в ЄС, а тому “План Маршалла” стає ще більш важливим для вас.

А як гроші вплинуть на звичайних українців? Чи відчують вони від них ефект?

Ми виходимо з розрахунків експертів. Вони добре знаються на українській економіці. Наприклад, Наталія Яресько, або Андерс Аслунд. Ще взимку вони почали говорити, що для української економіки після стабілізації фінансової ситуації найголовніший виклик – як повернутися на швидке зростання. Для цього Україні не вистачає саме інвестиційних грошей. За їх підрахунками, якщо буде близько п’яти мільярдів євро річних інвестицій в реальну економіку, то сьогоднішнє зростання з 1-2% може підвищитися до 6-8%. А це і нові робочі місця, і підвищення зарплатні. Таке зростання показало б людям, що реформи, яке проводив післямайданний уряд, вже дають гарний результат. Ми із свого досвіду знаємо, як важливо підтримати у суспільства віру в те, що країна йде вірним шляхом.

Важливо підтримати у суспільства віру в те, що країна йде вірним шляхом. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський
Важливо підтримати у суспільства віру в те, що країна йде вірним шляхом. Фото: Український інтерес/Владислав Недашківський

Йдеться виключно про європейські гроші, чи, можливо, США, Канада та інші країни також зможуть брати участь у допомозі Україні?

Поки що ми так і говоримо – “євпроейський план для України”, тобто йдеться виключно про європейські гроші. Якщо все вдасться, тоді можуть долучитися й інші донори.

Ми, звісно, інформуємо наших колег і в США, і в Канаді, де дуже міцна українська спільнота. Наприклад, в понеділок [6 листопада] ми зібрали всіх послів у Вільнюсі та пояснили наші розробки. Ми постійно оновлюємо план, бо коли їздимо по столицях, чуємо питання чи побоювання, і повинні дати відповіді. Взагалі ж відношення до плану позитивне.

Чому саме ви настільки зацікавлений у цьому процесі?

У нас є історичні сантименти як давньої історії, так і останніх десятиліть. Я ж у литовський політиці з 90-х років, тобто з самого початку, та двічі був прем’єром, у мене є досвід. Це вже геополітика, бо український успіх дуже важливий.

Перед Заходом наше розуміння ефективніше, бо ми пояснюємо через що проходили при реформах. Чому Україні саме зараз потрібен такий “План Маршалла”? Та щоб лишилася мотивація на реформи на високому рівні, щоб відновлювалась економіка. І починаєш розуміти, що твоє слово може мати великий вплив.

Як литовський “План Маршалла” вписується в концепцію українського інтересу?

Стати успішною державою – то для самої України особливий інтерес. Але це й у нас дуже сильний інтерес – бачити Україну успішною з багатьох точок зору: економічної, соціальної, врешті-решт політичної. Від цього дужо багато залежить. Стабільність та процвітання України дає стабільність всьому регіону.

Окрім того, приклад успіху України може позитивно вплинути на розвиток ситуації у Росії. Тут широкий загальний інтерес.

Бесіду вели Юрій Горбань, Владислав Недашківський, “Український інтерес”

Читайте також:

Іван Міклош: Україна перебуває глибоко під своїм потенціалом (ч.1)
Іван Міклош: Україна перебуває глибоко під своїм потенціалом (ч.2)