Десятилітній ювілей відзначає мистецька галерея “АВС-арт”, заснована в Києві Михайлом Поживановим. З цієї нагоди підготували виставку “Знаки і сенси”. Артдиректорка галереї Алла Маричевська розповіла “Українському інтересу” про ювілейну виставку, пошук знакового мистецтва, вже реалізовані та заплановані проєкти та переломний десятий рік діяльності.

На виставці більше ніж 30 робіт. Скажіть, як їх добирали? Можливо, є якась об’єднувальна тема?

Експонується 43 картини. Тут представлені як київські автори, так і художники з регіонів, з якими ми тісно співпрацювали впродовж десяти років. Усі роботи гідні, проте ми зробили акцент на тих, хто з авторів зможе відвідати захід, бо це наше спільне свято. Добра нагода оцінити разом досягнуті результати та обговорити наміри на майбутнє.

Отже, це такий собі зріз за десять років?

Тут справді представлені роботи від 2009 року і до сьогодні. Проте сказати, що це повноцінний зріз складно. Адже за десять років зібрано величезну колекцію. Ми провели 120 виставок. От зараз ми розвісили рекламу, то лише афіші зі знаковими художниками вітчизняного арту – 70! І це люди, які вже ввійшли в історію мистецтва. Ми обмежували себе через те, що така велика кількість одночасно не поміститься у наших залах. Тому добирали найактивніших – у кого було 2-3 виставки, або ж одна, але дуже знакова.

До речі, скільки часу триватиме виставка?

Вона діятиме упродовж трьох тижнів.

Є тут якісь унікальні роботи, уже дуже відомі або високо оцінені?

У нас кожна робота – це справжній витвір. От ми стоїмо поруч із полотном Ніни Денисової. Це одна з найвідоміших наших мисткинь. Уже старшого віку людина, але вона увійшла в мистецьку енциклопедію Німеччини. Знана з 60-х років минулого століття. Але й зараз творить абсолютно модернові речі.

Здається, у вашій експозиції все переважно модерне?

Так, сучасне життя, сучасна Україна, її проблеми, її драматизм – це наша концепція. Але подається все це сучасними, новітніми методами. Найважливіше – у нас добрані митці-мислителі, зібрані митці, які творять певний образ. Образ, хай можливо й драматичний, але не травматичний. Це все-таки митці, які сповідують ідею світла, ідеал краси.

Повернімося до робіт найбільш вартих уваги.

Тут представлено роботи заслужених, народних художників України, лавреатів Шевченківської премії, власників відзнак інших країн. І все це не куплено, а дійсно зароблено достойною працею, ідеями, натхненням, новаторством. Є також і молодше покоління. Наприклад, Петро Гончар – директор музею Гончара. син Івана Гончара.

Все ж відвідувачам я би радила орієнтуватися не на відзнаки та відомість, а на особисте сприйняття, власні відчуття. Вас може зачепити те, що інші навіть не помітили. Дуже важливий особистісний контакт глядач-митець у його роботі. Якщо цей контакт є, будь які рекомендації, критичні відгуки можуть відійти далеко на задній план. Я запрошую всіх відвідати нашу виставку. Впевнена, без вражень ви не лишитесь. Приходьте!

За кордон картини не возите?

Поки що не плануємо. У нас досить динамічна робота вдома – в Україні. От щойно ми випустили альбом колекції Михайла Поживанова, де представлено 300 робіт наших знакових митців від 1935 року і дотепер. Уже возили виставку на презентацію альбому до Львова. Маємо в задумі інші вже великі проєкти, бо раніше ми мали менше приміщення. Думаю, десятий рік діяльності галереї буде переломним. Життя іде вперед, і ми разом із ним.

Тобто припасти пилюкою вашій колекції не загрожує?

Ні, абсолютно! Ми робимо все, щоб колекція не лежала. Окрім персональних виставок художників, робимо багато цікавих проєктів. Наприклад, “Шевченків травень” (22 травня) до річниці повернення Тараса Шевченка в Україну. Була представлена добірка живопису й графіки, що мала стосунок до шевченкіани. Є проєкт “Універсальні особистості“, де представлений Василь Шандро – актор, радіоведучий і художник. Далі – Анатолій Дністровий, поет, письменник, романіст, кандидат філософських наук. Проєкт “Мистецький шлях у спадок”, де представлено роботи цілих родин. У нас є тематичні проєкти, наприклад, “До моря”, який дуже люблять глядачі.

Отже, з великої колекції ми формуємо такі тематичні виставки, щоб виходити до глядача та популяризувати наших митців. Щоб колекція не лежала, а функціонувала, жила.

Яка мета, головний задум був – знайомити українців з мистецтвом, просвітництво?

Коли Михайло Олександрович покликав мене до кураторства галереєю, я йому запропонувала ідею – виставляти все найкраще, що є в регіонах. Найкращі художники, найкращі роботи, зріз по кожній області. І найширше пропагувати, бо не кожен художник може себе представити. Є такі художники, які взагалі собі тихо, скромно сидять і творять. Але вони роблять дивовижні речі! От саме знайти, показати, засвітити – для нас завдання і мета. У нашій галереї дуже багато молодих талановитих художників. І ми щасливі, що саме з нами вони отримують поштовх і старт.

Читайте нас також у Facebook, Telegram, Twitter, дивіться в Instagram