Майже у родинному колі актори занурювали глядача в Сковородинівський світ. А режесирувала це дійство Народна артистка України Ірина Кліщевська.

У грудні 2022-го року нашому видатному філософу й байкареві, просвітителю й педагогу Григорію Сковороді виповнилось 300 років. Серед помітних подій у столиці, присвячених цій знаменній даті, театралізоване читання Київським академічним театром “Колесо” сценарію “Варсава”. Автори цього сценарію поет і критик Іван Драч та українська сценаристка й кінознавиця Віра Мельник.

Театр запропонував цікавий експеримент: прочитання кіноматеріалу за допомогою театральних засобів. Ця зустріч із глядачем нагадувала мистецький мікс: читання байок зі збірки “Байки харківські”, виконання народних пісень і текстів Григорія Савича старовинними музичними інструментами, розповіді з життя Сковороди й драматичні сторінки його біографії, діалоги.

– Чому театралізоване читання називається «СкороВода»?

– За сценарієм Григорій Савич розповідав імператриці Єлизаветі, що його пращури були СкороВодою, проте писар помилився. Але самому Григорію Сковороді була до вподоби інша версія: на Запорозькій Січі прізвище Сковорода давали козакам, які не боялися ні чорта, ані вогню, ні води.

– Чому обрали формат театралізованого читання?

– Театр «Колесо» готував проєкт до 300-річчя від Дня народження Григорія Сковороди. Наразі ми розуміємо, що цей захід може стати повноцінною виставою. Плануємо її грати в січні 2023 року.

– Що для Вас особисто означає постать філософа Григорія Сковороди, і як він уплинув на Ваше життя?

– Постать філософа Сковороди вплинула не тільки на моє життя, а й на життя театру «Колесо», оскільки ми готували проєкт «СкороВода» і працювали з різними матеріалами.

До речі, Григорій Сковорода міг гуляти Андріївським узвозом, він багато років навчався в Києво-Могилянській академії на Подолі.

– Чи були Ви особисто знайомі з Іваном Драчем і як можете охарактеризувати його творчість, ставлення до Сковороди?

– Наш проєкт «СкороВода» створено за сценарієм Івана Драча та Віри Мельник «Варсава», за сценарієм радіовистави «Сад божественних пісень Григорія Сковороди» Віри Мельник та за матеріалами «Григорій Сковорода», які надані Національним літературно-меморіальним музеєм Г. С. Сковороди.

Я була особисто знайома з Іваном Драчем через те, що Ярослав Стельмах був нашим спільним другом.

Іван Драч – видатна постать української історії, талановита людина, поет, перекладач, кіносценарист. Він володів високим рівнем культури мови, багато знав про Григорія Сковороду, що й стало поштовхом для написання разом із Вірою Мельник сценарію «Варсава».

– Яскравим елементом заходу був виступ музиканта, який грав на різних інструментах, виконував різні пісні Григорія Сковороди. Розкажіть про музичне оформлення проєкту.

– Григорій Сковорода грав на багатьох музичних інструментах: скрипці, бандурі, гуслях, флейті. Багато його віршів покладені на музику.

Жива музика стала складовою частиною нашого театрального проєкту.

Ідея запросити музикантів виникла влітку. На офіційне відкриття персональної виставки київської художниці-лялькарки Інеси Кужом в нашому Театральному салоні був запрошений музикант Денис Калгин, який співав на колісній лірі, а також актор нашого театру Андрій Мороз. Це був цікавий перформанс. На жаль, Калгин не зміг взяти участь в проекті «СкороВода», але ми познайомились із кобзарем-лірником, композитором, музикантом Михайлом Гречкиним. Саме він на прем’єрі виконував відомі музичні композиції на старосвітській бандурі та колісній лірі.

Також в проєкт залучили скрипальку Олену Бершадську – студентку 4-го курсу Київської муніципальної академії музики ім. Р. М. Глієра (педагог з методики викладання з гри на скрипці Олена Туріна). На заході Ви могли побачити, почути чудове поєднання різних жанрів: філософські розмови, байки, діалоги та неймовірно чарівну музику.

– У читаннях була розповідь про маловідому сторінку біографії Сковороди: його стосунки з коханою Оленою. Чи можна сказати, що це відкриття нового елементу біографії Сковороди?

– Ми використали цей епізод про особисте життя Григорія Сковороди за сценарієм. Не можна на сто відсотків бути впевненими, що це правда. Але можна припустити, що була історія з Оленою, народження сина. Віра Мельник дуже цікаво розповідає про життя Григорія Сковороди.

– На Вашу думку, чи відбудують зруйнований рашистами Національний літературно-меморіальний музей ім. Г. Сковороди? Чи було бажання саме за допомогою вистави привернути увагу до цієї проблеми? Який твір Григорія Сковороди наразі найактуальніший? Який твір можете порадити читачам?

– Я впевнена, що відбудують! Дякуємо директорці музею Наталії Мицай та науковим співробітникам закладу за надання матеріалів про Григорія Савича.

Особисто мені до вподоби всі твори Сковороди: байки, філософські роздуми, афоризми – все в нього різножанрове й цікаве – містичні теми, роздуми про віру, про бога. На жаль, в різні історичні періоди його твори замулювались неправдивими текстами, приховували справжні знання. Сьогодні світу відкривається справжній Сковорода.

Фото: Олександр Бєлєнький, Illya Bel, Київський академічний театр КОЛЕСО/Facebook

Ільїна Генсіцька: Від першої прем’єри до першого мільйона

Любов Сандулович: Серце української Італії б’ється в Болонії

Сподобався матеріал? Підтримай "Український інтерес". Знання – це сила. І на оновленій землі врага не буде! Монобанк 4441 1144 0359 2361 Приватбанк 5457 0822 9082 5491 PayPal – [email protected]