Із 1990-го до 2017 року люди почали вживати алкоголь на 70% частіше. Про це йдеться у дослідженні, оприлюдненому в одному з найпрестижніших медичних журналів у світі The Lancet. Результати дослідження ґрунтуються на даних, зібраних зі 186 країн.

Збільшення кількості вжитого алкоголю на людину пов’язують із глобальним приростом населення. Утім результати все одно залежать від регіону. Удвічі частіше заглядати до чарки почали в Індії, Китаї та В’єтнамі, водночас у східноєвропейських країнах спостерігають сталу тенденцію разом із незначним зменшенням кількості випитого спиртного.

До аналізу залучили людей віком від 15 до 99 років. Завдяки зібраним даним науковцям вдалося спрогнозувати перспективу до 2030 року – ситуація варіюватиметься між такими самими показниками. До 2017 року найменше вживали алкоголь у країнах Близького Сходу, найбільше – у Центральній та Східній Європі.

Лідерство продовжує утримувати Молдова – там на людину від 15 до 99 років припадає 15 літрів чистого спирту. Науковці враховували низку факторів, зокрема ситуацію в галузі охорони здоров’я, темпи економічного розвитку, вплив релігії.

У висновку дослідників йдеться, що кількість любителів алкоголю значно не зросте, а от літри випитого – навпаки. Тому у майбутньому алкоголь нестиме ще більше згубних наслідків для кожного організму.

Варто пам’ятати, що безпечної дози алкоголю не існує. Навіть пропущений за вечерею бокал вина або склянка чогось міцнішого негативно впливають на подальше самопочуття людини. За даними ВООЗ, від алкоголю щороку помирають 5,3% від усього населення планети – це більше, ніж щорічний показник смертності в ДТП.

Читайте також: Алкоголь та будильники: науковці спростували міфи про сон


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.