Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я на практиці оцінили роботу швидкої допомоги в Україні. Протягом трьох діб волонтери спостерігали за бригадами швидкої у 26-ти довільно обраних містах. Це вперше якість роботи оцінювали незалежні експерти, що , а не паперова статистика зазначають у МОЗ.

Населені пункти обиралися за кількістю мешканців – їх мало би бути більше десяти тисяч людей на тридцяти підстанціях швидкої допомоги. Спостерігачі чергували разом із бригадами по 72 години. Виїжджали переважно на виклики пов’язані з втратою свідомості, травмами, серцево-судинними або легеневими проблемами.

Результати дослідження

За висновками комісії, бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, але потрібно переглядати протоколи лікування . Середній час очікування швидкої – 8,5 хвилин. У половині випадків хворих шпиталізували.

  • Загалом на місце виклику медики приїжджають у межах 20 хвилин – 94% від усіх викликів, понад половину – 56% бригади швидкої вкладаються у 10 хвилин.
  • У середньому на місці виклику бригади перебувають 17 хвилин.
  • Середній час транспортування хворого до лікарні – 10 хвилин.
  • 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та шпиталізацією пацієнтів.
  • Препарати, які лікарі використовують при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність, тому не завжди зрозуміла доцільність їхнього використання в окремих виданнях.

Серед найпоширеніших препаратів, який застосовують при скаргах на біль у грудях – магнезія. Утім науковці вже довели, що вона не ефективна при гострому інфаркті міокарда, корекції серцевого ритму та зупинці кровообігу.

Експерти ВООЗ радять підвищити рівень кваліфікації працівників екстреної медицини та створити навчально-тренувальні центри у всіх регіонах. Також необхідно оновити кваліфікаційні вимоги до працівників швидкої.

Швидка допомога у світі

У США середня тривалість часу між викликом та прибуттям швидкої медичної допомоги становить близько восьми хвилин. При цьому вона поділяється на екстрену (Emergency Rooms) і термінову (Urgent Care).

Екстрені бригади є майже в кожній лікарні: туди привозять постраждалих та звертаються люди без попереднього запису. Зокрема у таких відділеннях надають безкоштовну допомогу тим, хто не має страховки і грошей, щоб оплатити лікарняний рахунок.

Людям зі страховим полісом доведеться витратити чимало коштів, адже страхування покриває лише частину витрат. Суми коливаються від декількох сотень до десятків тисяч доларів. У такий спосіб лікування малозабезпечених оплачують платоспроможні й застраховані американці.

Доведеться заплатити і за поїздку на кареті швидкої. Залежно від населеного пункту, вона може коштувати від 400 до 1200 доларів: пацієнт платить за факт виклику бригади і за кожну милю дороги до шпиталю. Тому за можливості люди намагаються їхати до лікарні самотужки, навіть на таксі – виходить дешевше.

В Англії виклики також поділяються на кілька категорій: від небезпечних до менш термінових. На екстрені виклики швидкі доїжджають в середньому за 7 хвилин 11 секунд.

У сусідній Польщі швидка допомога також поділяється на категорії: спеціальні, базові бригади без лікарів і транспортні бригади. Якщо ситуація критична, швидка доїде в межах семи хвилин.

Однак виїжджає допомога далеко не на всі виклики: бригада приїде у випадку, якщо пацієнт не може самостійно дістатися лікарні або є пряма загроза життю.

Історія швидкої допомоги. Коли швидка з’явилася в Україні

Перший рухомий медичний підрозділ з’явився у Франції. Його створив Домінік Жан Ларрей – головний хірург армії Наполеона. “Летючий польовий шпиталь” французи називали ambulance. В одному такому підрозділі працювали три хірурга та дванадцять помічників.

В Україні перші заклади швидкої медичної допомоги створили за віденським зразком: 1881-го – Києві, 1890-го – у Львові та 1903-го – в Одесі.

Повноцінну київську станцію швидкої медичної допомоги заснували 30 червня 1902 року за ініціативи спілки місцевих лікарів. Тоді вона називалася рятівною станцією. Транспортували хворих каретою з трьома кіньми. Станція була за адресою вулиця Пирогівська, 6, а другим приміщенням була садиба по вулиці Володимирській, 33 (сьогодні тут СБУ).

Наразі диспетчерська служба швидкої медичної допомоги в Україні – централізована, бригаду можна викликати за єдиним номером “103”. Однак у перспективі розглядається перехід на єдиний для всіх екстрених служб номер “112”.


Підготувала Діана Царук, “Український інтерес” 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.