Сьогодні відбулось підписання контракту НАТО та українською організацією, яка буде виконувати роботи, пов’язані з ліквідацією могильника “Цибулеве” в Кіровоградській області. Провідною країною-донором проекту виступає Німеччина. Сам же проект ліквідації могильника стартував у вересні минулого року.

Мета – реабілітація території, на якій зараз зберігаються радіоактивні відходи та зменшення негативного впливу на довкілля і населення прилеглих територій. Сумарна вартість робіт – півтора мільйони євро. Радіоактивні відходи є спадком колишнього СРСР, військові якого проводили загрозливі експерименти та випробування без огляду на безпеку населення та довкілля. Заражених об’єктів в Україні кілька, вони залишились від радянської армії, яка у 1960-1990 роках у спеціалізованих сховищах захоронювала радіоактивні відходи.

Але проблема не є суто українською. У всьому світі існують колишні полігони, на яких військові проводили ядерні випробування. Один з них – тихоокеанський острів Руніт. Крихітний острівець належить до атолу Еніветок на Маршаллових островах.

Читайте також: 33 роки Чорнобильській аварії: катастрофа, що змінила історію

Еніветок – кораловий атол з 44 островів в Тихому океані, розташований в 305 кілометрах на захід від атолу Бікіні. Він був головним випробувальним стендом для ядерної зброї після Другої світової війни. Перш, ніж Еніветок виявився під контролем Сполучених Штатів, він використовувався японцями для дозаправки для літаків. Після захоплення армією США атол став головною передовою морською базою для американського флоту. Потім на ньому розпочали випробовувати ядерну зброю.

Між 1948 та 1958 роками атол пережив 43 вибухи, включаючи випробування водневої бомби наприкінці 1952 року. Її вибух був частиною так званої “Операції плющ”, внаслідок якої повністю зник острівець Елугелаб. У шістдесятих роках випробування припинились, а 1977 року почалась програма з дезактивації Еніветоку.

Читайте також: Фукусіма, Чорнобиль та Три-Майл-Айленд: атомна енергетика найбезпечніша?

На острові Руніт побудували саркофаг над вирвою від вибуху вісімнадцятикілотонної бомби “Кактус”. Її підірвали 5 травня 1958 року під час серії випробувань. Саркофаг накриває звезений з усього атолу радіоактивний ґрунт. Протягом трьох років змішали більше ніж 85 000 кубічних метрів забрудненого ґрунту з цементом і поховали в кратері шириною 107 метрів і 9 метрів глибиною, на північному кінці острова атолу Руніт. Вартість проекту прибирання склала 239 мільйонів доларів у тодішніх цінах.

Могильник на острові Руніт

Після зведення купола в 1980 році уряд Сполучених Штатів оголосив південні і західні острови атолу безпечними для життя, і жителі Еніветоку повернулися додому. Зараз на атолі живе близько семисот людей.

В 2000 році жителям атолу було виділено 340 мільйонів доларів для компенсації втрат, незручностей від погіршення здоров’я і подальших робіт по знезараженню. Крім того, уряд США виділяє щорічно 6 мільйонів доларів на освіту та оздоровчі програми на Маршаллових островах.

Але днями під час поїздки Тихоокеанським регіоном генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш висловив занепокоєння з приводу витоку радіоактивних відходів із саркофагу.

За його словами, на небезпеку звернув увагу президент Маршаллових островів. Він дуже стурбований, тому що є ризик витоку радіоактивних матеріалів, які містяться в якомусь з могильників цього району.

Генсек ООН відправився на острови Тихого океану, щоб ознайомитись з проблемою кліматичних змін. За його словами, наслідки ядерних випробувань стали драматичними для життя та здоров’я острів’ян цього регіону.


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.