Якщо під час щоранкової чистки зубів у вас кровоточать ясна, для вас ця стаття буде особливо цікавою. Ученим нарешті вдалось з’ясувати справжні причини виникнення хвороби Альцгеймера. Як виявилось, її можуть спровокувати порфіромонас гінгіваліс (Porphyfiromonas gigngivalis) – бактерії, які розмножуються у ротовій порожнині та провокують хвороби ясен, зокрема, пародонтит.

Такі новини дуже невтішні, адже близько третини усіх людей планети страждають від хвороб ясен. Однак хорошою новиною є те, що вже цього року ліки, які блокують токсини P. gigngivalis, доставлять у спеціалізовані клініки. Сьогоднішні дослідження показують, що вакцина здатна зупинити розвиток хвороби, ба більше є ймовірність, що вона зможе вилікувати людину повністю.

Хвороба Альцгеймера – одна з найбільших загадок медицини. Зі старінням людства, рівень деменції (старечого слабоумства) різко збільшився. В останні роки він увійшов у п’ятірку хвороб, які найчастіше спричиняють людську смерть по всьому світу.

Як бактерії амілоїду впливають на мозок

Хвороба Альцгеймера спричиняє накопиченню білків амілоїду й тау, що призводить до їхнього несправного контролю. Через це виникають проблеми у функціях головного мозку.

Однак дослідження останніх років показало, що амілоїди можуть існувати в організмі людини й не викликати слабоумства. Численна кількість спроб пом’якшити вплив цих білків на організм і у такий спосіб ліквідувати хворобу Альцгеймера зазнали фіаско. Протягом тривалого часу, ця гіпотеза викликала сумніви у багатьох вчених.

Наразі з’являється все більше доказів того, що білки амілоїду можуть захистити від низки бактерій.

Раніше науковці вже знаходили у людському мозку бактерії, що спричиняють виникнення хвороби ясен. Однак досі не було зрозуміло, чи стали ці бактерії причиною появи хвороби Альцгеймера, чи вони просто потрапили у мозок через пошкодження, які спричиняє ця хвороба.

Хвороби ясен можуть спричинити слабоумство

Значна кількість науковців досліджували бактерії P. gigngivalisі і вже скоро виявили, що вони проникають в ділянки головного мозку, які зазнають уражень під час хвороби Альцгеймера. Окрім того, вони так, як і під час деменції, спричиняють запалення мозку, пошкодження нервової системи та накопичення амілоїдних бляшок.

“Коли науковці доходять до одного й того ж самого висновку в абсолютно різних лабораторіях – це звучить дуже переконливо”, – говорить Кейсі Лінч із Cortexyme, фармацевтичної фірми в Сан-Франциско.

Для своїх досліджень вчені Cortexyme взяли 54 зразків мозку людей, які за життя страждали від хвороби Альцгеймера. У результаті, вони виявили бактерії P. gigngivalis у 96% вивчених ДНК.

Дослідникам вдалося встановити взаємозв’язок між появою в клітинах цих ферментів і пошкодженням тау-білків. Тау-білки відповідають за стабілізацію та дестабілізацію мікротрубочок. Значна їхня кількість міститься у центральній нервовій системі. Якщо тау-білки руйнуються (це відбувається під час хвороби Альцгеймера), то вони перестають стабілізувати скелет клітини. Коли мікроб потрапляє в організм тварини, то вже через годину P. gigngivalis починають знищувати тау-білки.

Потім дослідники почали експериментувати на лабораторних мишах, заражаючи їх P. gingivalis повітряно-крапельним шляхом. Після перевірки мозку мишей у них виявили ці бактерії, що довело їхню здатність проникати у мозок. Окрім того, експеримент показав, що під час зараження зростала і кількість бета-амілоїдів, що сприяють розвитку хвороби Альцгеймера.

Раніше команда Cortexyme розробила молекули, які здатні блокують ці злоякісні бактерії. Коли заражених мишей вакцинували це сприяло зменшенню інфекційного зараження та запалення мозку, зупинило вироблення амілоїду й навіть відновило пошкодженні нейрони.

“Це дає надію на реальне лікування та профілактику хвороби Альцгеймера в один прекрасний момент”, – розповідає Сім Сінгхрао з британського Університет Центрального Ланкаширу.

Як кажуть науковці, окрім загальної вакцини від хвороби Альцгеймера, вони планують зайнятись розробкою ліків проти хвороб ясен. Адже, якщо вони сприятимуть зниженню рівня зараженням деменцією, це буде величезним проривом у медицині.


Підготувала Соломія Флюнт, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.