Бензин у крові. Жінки Києва змагалися в автомайстерності

Жіноче авторалі. Фото "Український інтерес"/Олександр Бобровський

Вони різні за віком, вони, часом, найнесподіваніших професій, у них різні автівки, але їх об’єднує жага до швидкості, азарт й бажання бути першими.

Уже вдвадцяте у Києві 8 березня відбувається Велике Жіноче автораллі. Особливість змагань – і водійка, й штурманка – прекрасної статі. Учасники раллі, а зареєструвалось більше 40-ка екіпажів, мають пройти три  випробування. На Хрещатику потрібно провести свою автівку між фішками, враховуються як час заїзду, так і “чистота”  проходження дистанції. Далі, за так званою легендою, дівчата мають прибути в кінцеву точку міста по схемах, які їм видали безпосередньо перед змаганнями. Й тут навпаки, швидкість не головне – до контрольної мітки треба приїхати не раніше, але й не пізніше. Отже, головне кмітливість. Тут вирішальне слово за штурманом, адже саме він має контролювати й маршрут руху й час. Й останнє випробування, перегони на швидкість на спеціально обладнаному полігоні.

Під звуки військового оркестру учасниці виїздили на реєстрацію й далі – без селфі та фотосесій – уперед!

Підприємець Анна Барна  – 10 років за кермом автівки. Але на жіночі перегони зареєструвалась уперше. Підприємець взяла штурманом юристку Карину Данилюк. Її завдання – не дати водійці збитися з маршруту. Поруч чоловік Анни. Він не тільки вболіватиме, а й відповідає за технічну справність автівки.

А от Наталя Владикіна вирізняється не тільки своїм білим джипом, але й спеціальним одягом. Лікарка-репродуктолог тримає в секреті свій автодосвід й говорить, що на жіночому ралі уперше.

А зовсім “юний” екіпаж на маленькому Смарті може стати таким собі “роялем в кущах” для інших учасниць. Лоліта Медведенко – кандидат в майстри автомобільного спорту й торік виграла ці змагання, й разом зі штурманкою Любов’ю Білобраш захищатиме свій титул. Головне в цих змаганнях, розповідає Лоліта, не марка чи потужність машини, а вміння та злагодженість екіпажу. Останні настанови отримує від батька, майстра спорту міжнародного класу, який багато років брав участь в автоперегонах. Розповідає, що Лоліта виросла в цьому середовищі, й має “крапельку бензину в крові”. ” – Вона ще до педалей не дотягувалася, а вже кермувала”, –  розповідає батько.

Дівчата вітають саму ідею таких змагань, й кажуть , що це – найкращий спосіб відзначити свято.

Юрій Горбань, “Український інтерес”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.